Вата знайшла, що прапор Нижньої Австрії — столичного регіону держави Австрія — такий самий як прапор України. І знов заспівали своєї про австрійський генштаб. А між тим, в реальності, цей прапор — то якраз результат впливу України на історію та політику Австрії.
Ліричний відступ: У вати талант просто якийсь — пишатися власною ганьбою і дорікати нормальним людям пристойними сторінками їх історії. Можливо, спочатку їх лідери пояснювали на кожне «23 ФеВраля», що то не зрада, а перемога, а потім вата уже сама привчилася бачити у чорному біле й навпаки...
Теперішній прапор Нижньої Австрії прийнятий в 1920 році. Він зроблений із герба: п'ять жовтих птахів на синьому фоні.
Нижня Австрія починається з того, що імператор Німеччини відрізав шматок від Баварії, щоб не бунтували. І призначив у 976 році там маркграфом бойового офіцера. Так утворилася династія Бабенбергів. І п'ять жовтих птахів — то її герб. От тільки там вони на чорному фоні. І Австрія зберегла його навіть коли ці землі дісталися Габсбургам. Чому у 1920 році громадяни вирішили відмовитися від класичних монархічних кольорів — зрозуміло. Але чому саме синій?
Єдина згадка про союз синього з жовтим — це знайдені в місцевому абатстві Клостернойбург шматки синьої тканини з жовтими птахами, датовані 13 століттям та підписані як «регалії маркграфів»...
Що ж, Бабенберги успішно правила Нижньою Австрією майже 300 років...
Та якраз у 13 столітті для них настали скрутні часи.
На Нижню Австрію претендують: Чехія, німецький імператор та Угорщина.
У 1246 на війні гине правитель — герцог Фрідріх Другий. Всіх його спадкоємців — Гертруда, дочка його старшого брата, та сестра Маргарита, на той момент — вдова короля Германії, сина імператора. Імператора теж звати Фрідріх Другий :)
Раніше герцог Австрії обіцяв чеському королю Вацлаву Першому видати Гертруду заміж за його старшого сина Владислава. Але передумав, бо імператор пообіцяв визнати Австрію королівством, якщо Гертруда стане його дружиною. Але 17-річна панянка вередувала і категорично відмовлялася виходити заміж за 50-річного імператора.
А в цей час король Чехії уклав союз з Угорщиною і обоє напали на Австрію.
Шанси у Австрії були непогані. От і битву на річці Лейта вони виграли. Але герцог Фрідріх загинув.
Чеський король поспіхом організовує шлюб свого сина з Гертрудою і оголошує їх герцогом і герцогинею Австрійськими. Але через рік Владислав помирає.
Імператор оголошує Австрію виморочним володінням і вводить свої війська у Відень. Гертруда тікає в Угорщину. Угорський король вводить в Австрію свої війська і пише Папі Римському листа про те, що хоче Австрію собі. Папа Римський спочатку погоджується, але потім робить хід конем: видає Гертруду за маркграфа Бадена Германа Шостого і оголошує того герцогом Австрії. Герман віддає Баден молодшому брату.
За два роки шлюбу Гертруда народила сина й дочку. Проте правління Германа було невдале: знать герцогства його не підтримувала та інтригувала на користь Маргарити. Герману доводиться тікати та просити притулку у герцога баварського. З дружиною він посварився. Тож коли Герман помирає, її підозрюють.
Папа Римський пропонує Гертруді вийти заміж за Вільгельма Другого, графа Голландії (історична область сучасної держави Нідерланди). Цей Вільгельм також був вибраний анти-королем Німеччини, тою частиною знаті, якій імператор Фрідріх не подобався. Але Гертруда відмовляється.
Примітка автора: От дівка! За імператора не піду, за короля від опозиції не піду. Два перші чоловіки мертві. Шо ж ти хочеш, рибонька?
І тут в герцогство Австрія вводить війська король Чехії Пржемисл, брат її першого чоловіка. Знать ставить умову: одружитися на одній з двох спадкоємиць. Він з релігійних міркувань не хоче одружуватися з вдовою брата і вибирає Маргариту, яка старша за нього на 30 років.
Гертруда знов вступає в союз з королем Угорщини Белою Четвертим. Той зве на допомогу свого союзника князя Данила Галицького. Син Данила, Роман, одружується з Гертрудою і заявляє свої права на престол герцогства Австрія. Ну й крім цих дипломатичних реверансів Угорщина і Галицьке князівство вводять свої війська. Отокар був розбитий. Гертруда і Роман селяться в замку біля Відня. Гертруда народжує дочку.
І отут починається те, заради чого ми лізли у всі ці феодальні разборки 13 століття.
Роман — другий син князя Данила. Тоді як два перші чоловіки Гертруди — спадкоємці володінь своїх батьків. Тобто у Романа нема свого спадкового родового знаку. Його треба придумувати. Враховуючи, звісно й родовід його дружини, й те, що він отакий запрошений правитель на спадок своєї дружини.
Кому придумувати? Звісно, що представникам релігії, які тоді виступали мірилом легітимності правителів.
Тому в абатстві і були оті п'ять жовтих птахів на синьому фоні. А для демократів 20 сторіччя вони очевидно є символом історії Австрії, як держави в цілому та столичного регіону зокрема. А головне — символом боротьби за незалежність. Незважаючи на те, що це — герб знаті. Бо тоді могла бути тільки така незалежність — монархічна. Але націоналісти початку 20 століття безумовно романтизують минуле та шукають в ньому «правильних монархів», яким лише історичні обставини не дали започаткувати реалії 20 ст. за сивої давнини. З Романа і Гертруди зробити таких монархів досить легко, бо вони не змогли утримати владу.
Папа Римський визнав законним правителем Отокара, короля Чехії. Той зібрав військо і взяв у облогу замок. Роману довелося розлучитися з Гертрудою та покинути Австрію. Король Чехії уклав з королем Угорщини мирову угоду, віддавши йому частину земель герцогства — Штірію. Гертруда отримала два міста в Штірії та гроші.
Через 6 років проти Угорщини підняли повстання, і король Чехії забрав і ці землі собі. Ще через рік він розлучився з Маргаритою. А потім вигнав Гертруду, вона жила при дворі свого зятя.
В 1278 році імператор Священної римської імперії Рудольф I Габсбург убив короля Чехії у Моравській битві і забрав Австрію собі.
