Анекдот.
Потрапив англієць на безлюдний острів. Через рік мимо пропливав корабель і його врятували. Капітан побачив на острові три хатини і спитав, навіщо вони.
- В одній я живу. — Каже англієць. — Друга — це клуб, куди я ходжу.
- А третя ж навіщо?
- А третя — це клуб, який я ігнорую.
Так само той, хто знімав фільм про фейсбук, він же не ставив собі за мету показати реальне життя Цукерберга. Головна ідея фільму: «Вони нас не прийняли у свій клуб — еліту суспільства. То ми створимо той клуб, де ми будемо головними.»
Людям властиво гуртуватися та створювати низові організації. Біда вати в тому, що з них цю природну рису вибивали, тому їм вона здається чимось дивним і крамольним. Допитливість — це теж природна риса. Тому яблуко на верхівці дерева здається кращим, ніж таке саме, але під самим носом на нижній гілці. Фантазія — аналогічно. Тому те, що відбувається за зачиненими дверима, цікавить більше, ніж те, що просто на вулиці.
Я вам розкажу, що там відбувається. Те ж саме, що й вас дома, коли ви збираєтесь разом з друзями. Просто в цих людей впливовіша робота.
Хоча, «гопники на лавочке» — це теж клуб. І в ньому точно мають лихі плани стосовно обивателя. І точно вважають себе елітою, а обивателя — кормом. І зі здоров'ям там не дуже. І свої дії вони намагаються тримати в таємниці. І... Там точно є всі ті ознаки, які теорії змов приписують еліті.
Мабуть тому, що у 1920 році Східну Європу захопили злочинці і правили нею до 1990 року. А подекуди і продовжують правити, і саме тими методами, що так полюбляють теорії змов. Відси й така рольова модель влади у обивателя.
