В стресових ситуаціях, тим більше екстремальних і довготривалих, наша психіка реагує по-різному, а стани можуть змінюватись один одним. То ж від панічних атак чи підвищеної тривожності на адреналіні вас може будь-коли віднести на гойдалках у зворотній шлях — в завмирання. Тобто з реакцій на небезпеку «бій/біжи» в реакцію «прикинься мертвим», а гіподинамія — це останнє, що нам з вами зараз допоможе. 

Про панічні атаки я вже писала, а ось коли треба активізуватись, то допоможе наступне:
1. Поговори з кимось 
Спілкування з людьми включає. Я не зупиню повторювати, що ми з вами дуже соціальні тваринки, тож нам конче необхідні приємні люди поруч.

2. Поговори з кимось, хто бісить 
Агресія — це лібідо, це енергія, це жага до життя. Можете побісить когось з віруючих у святого путіна, це подвійна користь. 

3. Гострий перець на язик
В'їби собі чимось по сенсориці. Гострим перцем, ароматом кави, шарф коханого хлопця, який пішов воювать, спіднє коханої дівчини, яка поклала тобі його в дорогу — фантазуй.

4. Вруби активну музику
Не забувай про безпеку — музика підходить, якщо це безпечно у твоєму становищі, та щоб ти обов'язково почув сигнали тривоги. Танцюй, якщо можна! Плескай в долоні, шо дурний, уявляй, шо плескаєш ворогів по щокам під звуки «не розстраюйся»

5. Побий себе по щокам
Так, себе також можна трошечки і побити. Зайвим не буде, не цукрові, не розтанете. 

6. Вправа «зірочка»
Підніми руки вгору, розстав їх трохи ширше за плечі, ноги також на ширину плеч, стань як зірочка і стій так 2 хвилини. На фізіологічному рівні така позиція викликає прилив сил і наснаги. Спробуй. Спочатку спробуй, а потім посперечаєшся.

7. Усміхнись
Насильно усміхнись. Насрать, який в тебе настрій і що навкруги. Залишся наодинці, хай навіть в туалеті, розтягни посмішку силою м'язів, бо нащо тобі стіко м'язів на обличчі, і усміхайся не менше 40 секунд собі у дзеркало. Якщо є дзеркало. Якщо немає дзеркала — все одно усміхайся собі без дзеркала. Поки не почнуть тремтіти щочки — тоді я буду знати, шо ти старався. 

Роби вправи і не розстраюйся. 

Психолог

Надія Алексіна.