Вже стало банальністю і буденністю, що світ стрімко цифровізується. На сьогодні (за даними Statista) на планеті 4,6 млрд. активних користувачів Інтернету (це майже 60 % всього людства). Переважна більшість з них потрапляє у світову павутину з мобільних пристроїв. Користувачів смартфорнів відповідно близько 3,8 млрд. Потужність такого пристрою сьогодні в середньому 6 Гігабайт операційної пам'яті на швидкості 1,7 Ггерц. Наскільки це багато. Для порівняння бортовий ком'ютер космічного корабля Space Shuttle зразка 1970-х років мав обсяг пам'яті 5 Мегабайт і міг обробляти близько 480 тис. операцій за секунду. Обчислювальна потужність процесорів зростає екпоненційно. І закон Мура, який донедавно описував це процес вдосконалення процесорів вже змінився «законом Хуанга». Керівник компанії Nvidia, стверджує, що продуктивність систем з компонентами графічних інтегральних схем демонструвала більш ніж дворазовий приріст продуктивності вже впродовж одного року.
Інформаційно-комунікаційні технології змінюють ринок праці. Серед усіх нетипових форм зайнятості найчисельнішу групу складають фрілансери — у світі працює близько 1,1 мільярда фрілансерів, що складає 35 % усієї робочої сили у світі. 6,55 % опитаних DDIY фрілансерів мають традиційну роботу повного дня. Орієнтовно 15,5 мільйона американських робітників, мають трудові домовленості і зобов'язання альтернативні щодо основної роботи — сюди належать незалежні підрядники, працівники за викликом, працівники тимчасових служб допомоги та працівники, що надаються підрядними фірмами. 75% респондентів заявляють, що не хотіли б обміняти фріланс на інші види зайнятості. Це означає, що все більш критичною стає навичка самоорганізації і розуміння власних цілей.
Україна явно не пасе задніх у питаннях цифровізації. У нас майже 30 млн. активних користувачів інтернету (67% населення країни). А ще є ціле міністерство цифрової трансформації і навіть держава у смартфоні. Тим не менш досвід дистанційного навчання виявився в цілому негативним за різними оцінками батьків і вчителів. Учням же навпаки такий формат все більше подобається. Принаймні про це свідчать цифри Державної служби статистики. Серед причин проблем онлайн освіти часто називають незабезпеченість педагогів відповідною технікою, низький рівень цифрових навичок педагогів, слабка якість Інтернету (особливо в селі), брак бюджетних девайсів для малозабезпечених верств населення. Чи означає, що усунути згадані проблеми можна лише кількісно: збільшенням одиниць техніки, швидкості інтернету, годин на викладання окремих предметів і дисциплін? Моє припущення полягає, що це лише – боротьба із симптомами .
Цифрова, або ж четверта індустріальна революція є лише однією з подробиць науково-технічного поступу. Допитливість, креативність, бажання позбутися важкої і рутинної праці були спонуками, які рухали прогрес. Персоналізація, соціалізація понад фізичні бар'єри і доступ до яскравих емоцій стали відчутними наслідками проникнення цифрових технологій у побут.
І висновок з цієї новини може парадоксальним: це не стільки про збільшення технологій у нашому житті, скільки про звільнення людського від механістичних функцій. Про використання потенціалу творчості.
Який це стосунок має до освіти та її цифрової трансформації? Якість навчання і ступінь залученості учнів у процес навчання істотно зростуть, коли дизайн цього процесу будувати, спираючись на потреби людини, як клієнта цієї системи. Коли навчальний контент стане принадним, бажаним, суголосним цілям і амбіціям конкретної людини. Дієвим способом підготувати молоду людину готову до самостійного вибору і відповідальності за нього — дати їй можливість обирати форми і цілі навчання у школі і забезпечити якісним зворотнім зв'язком; привчити привласнювати результати навчання, розв'язувати проблеми. Щоправда, є суттєвий нюанс, пов'язаний із інформаційними бульбашками, в які ми частіше потрапляємо завдяки технологіям. Тут як раз активні методи навчання і робота в командах допоможуть розвинути комунікативні навички і здатність аргументації. А куди наразі спрямовано зусилля тих, хто виробляє політики? Ознайомлення з Концепцією цифрової трансформації, розробленої МОН та учать в обговоренні документу змушують зробити висновок, що урядовцям наразі простіше думати про суто технічні рішення: підручники, інтернет та девайси у школах,). Адже це про закупівлі, красиві картинки, тощо, але не про учасників освітнього процесу. Мало ймовірно, що механічним перенесенням нудної шкільної муштри у «хмару». На заміну класно-урочній системі маю прийти активні методи навчання.
Пропозиція, викладена Українським інститутом майбутнього у аналітичному документі «Як адаптувати середню освіту України до умов цифрової економіки» полягає у тому щоби більшому числу учнів слід дати можливість навчатися за індивідуальними нанавчальними планами, що формуватимуться безпосередньо на основі державного стандарту освіти відповідного рівня (оминаючи типові програми). З огляду на те, що у вересні 2021 року до 5-го класу мають піти учні, які чотири роки на засадах «пілоту» навчалися за стандартом НУШ, доцільно дати можливість випробувати не лише стандарт і програми базової школи, але розширені можливості, передбачені законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту
Попереду ще два з хвостиком місяці літа, за які потрібно не лише встигнути „видихнути“ після ковідного року, добряче відпочити, але наважитися на сміливі управлінські висновки. У тому числі щодо того як необхідно організувати процес навчання, аби він був не просто успішним, але й адаптивним щодо цифрової економіки і гіперпоєднаного і водночас — атомізованого суспільства.
Я дописую цей текст сидячи на НСК Олімпійський, де відбується iforum. Ось кілька тверджень ключових спікерів. клієнт у мережі діє за принципом: шукати погано, знаходити добре. Знайомства. Довіра до людини з соціальної мережі стає більшою, ніж до людини з вулиці. Ухвалення управлінських рішень у розвинути країнах відбувається на основі великих даних. На сьогодні кожен співробітник у компанії має дотримуватися Інформаційної гігієни і уміти розпізнати дезінформацію та протистояти їй через розвиток критичного і креативного мислення. І цьому бажано навчати ще у школі. Для того, щоби нинішні школярі впевнено увійшли у цей світ навичка слухняно відтворювати у домашніх завдань усе, що почули від вчителя чи вичитали з підручника, байдуже – аналогового чи цифрового – їм лише заважатиме.
