За проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» №2299 у першому читанні проголосувало 311 народний депутат, однак це не привід розслаблятися перед другим читанням, адже на запропоновані парламентарями норми ще очікує «залік» фахової спільноти.

Пропоновані законопроектом 2299 в основному зачеплять чотири аспекти діяльності закладів вищої освіти (раз трансформація університетів у повноцінні суб'єкти господарювання наразі не передбачається, залишу цю абревіатур ЗВО):

1 систему ліцензування ЗВО) та освітніх програм,

2. Правила і норм прийому вступників

3. Регульованих професій

3. Академічної доброчесності

Розберемося детальніше

Ліцензування: для близько сотні спеціальностей буде скасовано обов'язковість ліцензування. Надалі пропонується цю процедуру застосовувати лише до тих освітніх програм, що передбачають присвоєння професійної кваліфікації з окремих професій, для яких запроваджено додаткове регулювання. В інших випадках ліцензуватиметься лише освітня діяльність самого ЗВО на певному рівні вищої освіти. Окремо регламентується ліцензування освітньої діяльності ЗВО, які навчатимуть іноземних студентів.

Також законопроектом передбачено врегулювання змісту ліцензійних умов, деталізовано процедуру видачі ліцензії і повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у сфері ліцензування та передбачено вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії, її переоформлення, звуження провадження освітньої діяльності. Усе це доречні і своєчасні нововведення.

Але є кілька лакун, які варто заповнити до другого читання. Передусім це стосується вимог положення про акредитацію освітніх програм, які формує НАЗЯВО (Ст. 18). Варто доповнити нормою про відповідності загальноєвропейським вимогам, зазстосовуваних в Європейській асоціації агенцій з оцінювання якості вищої освіти ( European Association for Quality Assurance in Higher Education (ENQA)). Також доцільно простежити, щоби один і той самий орган не був одночасно наділений функціями регулятора та контролю. Наразі НАЗЯВО, поєднує і перше, і друге, що закладає в його діяльність підступний конфлікт інтересів. Наразі він нівелюється персональним складом Агенції, але в якийсь момент може спрацювати. Тож варто провести додаткові консультації і, можливо, публічні дискусії для уточнення ролей НАЗЯВО в національній системі освіти.

Правила прийому до ЗВО. Одна з резонансних новел: мотиваційний лист для вступу. Паралельно пропонується збільшити вагу творчих конкурсів у нарахуванні конкурсних балів; запровадити єдиний вступний іспит з іноземної мови. Законопроектом передбачено розширення доступу до вищої освіти для мешканців тимчасово окупованих територій. Істотним кроком до зміни статусу стосунків студентів та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником; впровадження застосування технологій зовнішнього незалежного оцінювання для вимірювання результатів навчання, здобутих на основі профільної середньої освіти та фахової передвищої освіти та на першому (бакалаврському) рівні (освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліста), та їх використання поряд з іншими результатами для прийому до закладів вищої освіти та атестації здобувачів вищої освіти. Усі ці норми варто вітати, особливо – щодо укладання договору між студентами та ЗВО.

Є норми, які необхідно уточнювати. Наприклад – можливість отримати додатковий бал за мотиваційний лист. Ідея дуже правильна і назріла. Але в теперішній моделі, де основа – це результати ЗНО — дещо контраверсійна. Після першого читання залишилося багато запитань без відповіді. Зокрема: бал даватиметься за сам факт подачі мотиваційного листа чи за його зміст. Якщо останнє, то які критерії і хто перевірятиме? Чи зможе ЗВО делегувати у приймальну комісію достатню кількість осіб, які зможуть належно оцінити зміст мотиваційного листа, тощо. Тож чому не об'єднати новелу про мотиваційний лис з нормами, які вже є у чинному законі, пов'язані з участю в міжнародних олімпіадах, та ін подібних форматах? Це можна було б сформулювати таким чином: Прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням (далі за текстом) … мотиваційного листа, що має бути підтверджений відповідними результатами дослідницької діяльності, соціальних і/або підприємницьких проектів), бала за особливі успіхи (особам, які є членами збірних команд України та брали зокрема — особливими успіхами в ході участі у міжнародних олімпіадах (за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки).

Разом з тим, у блоці питання про зміни вимог до вступників є суперечлива, як на мене пропозицій. Наприклад, щодо права на першочергове зарахування на медичні, мистецькі та педагогічні спеціальності тих абітурієнтів які погодяться не менше трьох років відпрацювати у сільській місцевості або селищах міського типу та відповідну уклали угоду. Норма діятиме при зарахуванні на місця, що фінансуються за державним (регіональним) замовленням на конкурсній основі у межах установлених квот. Тобто новела не змінює модель кардинально, лише додає ще один критерій ранжування абітурієнтів з рівними балами. За таких умов конкуренція відбуватиметься між тими, хто набере менше балів за результатами ЗНО. Більшістю це сприйматиметься як вимушений компроміс. Чи спонукатиме це молодих спеціалістів сумлінно виконувати свою роботу, знаючи три роки їм нічого не світитись крім умовної «Зачепилівки», яку вони обрали в обмін на навчання на бюджеті? У мене великий сумнів. Певне варто шукати інших способів залучення спеціалістів у населені пункти, які активно втрачають молодь

Академічна доброчестність: вводиться норма про скасування рішень про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома у зв'язку з виявленими у захищеній дисертації фактів самоплагіату, фабрикації та/або фальсифікації. Щоправда ця норма застосовуватися лише щодо дисертацій, захищених після набрання чинності цього Закону.

Посиленню академічної доброчесності з великою ймовірністю сприятиме уточнення норми про індивідуальний навчальний план, що її містить чинний закон, і яка у більшості випадків не виконується.

Нова редакція п. 6 статті 10 тепер звучить так: На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку для кожного здобувача вищої освіти розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани на кожний навчальний рік. Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем вищої освіти дисциплін у межах, встановлених цим Законом, з урахуванням вимог освітньої програми щодо вивчення її обов'язкових компонент. Індивідуальний навчальний план є обов'язковим для виконання здобувачем вищої освіти. Єдине, що варто додати до нового формулювання – речення про формулювання здобувачем освіти власних дослідницьких, творчих, професійних цілей — саме на їх основі варто формувати індивідуальний навчальний план студента університету.

Усі згадані запропоновані, або потенційно можливі зміни є взаємопов'язаними і на концептуальному рівні більшою мірою підкреслюють роль ЗВО як «кузні кадрів». «За бортом» залишилися питання пов'язані із університетами як складової екосистеми інновацій, розвитку наукових досліджень в університетах

Які аспекти (із тих, що хоча б усвідомлюються ключовими гравцями сфери) законодавці поки що воліють не зачіпати Законопроект 2299?

Передусім йдеться про модель управління інституцією вищої освіти. Можливо це і виправдано в умовах турбо-режиму. Втім, норму про умови контракту з обраним керівником що включатиме цільові показники для нього на період каденції варто чіткішою і передбачити механізми проміжного звітування.

Що необхідно у найближчій перспективі:

Розділити операційний (тактичний) і стратегічний рівні управління Сьогодні вони по суті «злипаються» як у повноваженнях керівника, так і у повноваженнях Наглядової ради зазначені у законі «Про вищу освіту». Щодо керівника, наприклад прописати норму про аналітичне забезпечення та «офіс» (адміністративну команду) керівника ЗВО

Зафіксувати норму про делегування частини рішень на рівень кафедр і факультетів. Це дасть змогу як розвантажити керівника для справді стратегічних рішень в подолати явище, яке отримало назву «ректорський феодалізм» керівник ЗВО. А також — вилучити або змінити норму про те, що керівник (за посадою) має входити до складу вченої ради.