Сьогодні побачив повідомлення одного з найактивніших членів товариства USW — Олександра Габовича — про вихід з товариства. Привід — видалення декількох його постів. Ті, хто знає стиль А.Габовича, не повірять, що в них дійсно можна було знайти щось заборонене типу яких-то брудних слів на чиюсь адресу. Критика була, але абсолютно нормальнa. На мій погляд, вихід з товариства є занадно емоційною реакцією, не зовсім адекватною ситуації. Але, незалежно від моєї оцінки рішення А.Габовича, виникли загальні питання до адміністрації товариства USW, які, на мій погляд, потребують обоговорення.
Перш за все, я особисто вважаю не тільки неввічливим, але й абсолютно неприпустимим видалення текстів без попереджень і пояснень мотивації цього рішення автору, а також без публічного повідомлення про це. І навіть з можливою дискусією навколо цього рішення. Але тут є і друге та, мабудь, головне питання, пов'язане як з першим, так і з загальними принципами роботи віртуальних товариств.
Ясно, що товариства не організовуються самі по собі, їх завжди хтось створює, і цей хтось є адміном, який формує загальні правила. І він вільний позначати модераторів на свій власний розсуд. Але якщо таке товариство стає великим і популярним, коли воно перетворюється нa широку платформу для обговорень дійсно важливих тенденцій в якійсь сфері, тоді природно виникають вимоги до адмінів бути відповідними рівню товариства. Але, як ми знаємо, ці неформальні вимоги не завжди можна реалізувати. Перш за все тому, що немає ані формальної, ані реальної можливості хоч якось впливати на думку та поведінку адмінів. Тому кофліктні ситуації є неминучими. Але якщо список адмінів та модераторів буде формуватися, наприклад, голосуванням, тоді вірогідність таких конфліктів буде значно зменшена. (До речи, особисто я дещо негативно ставлюся до ідеі саме загального голосування. Мені більш до вподоби система на кшалт американської, коли формується досить велике ядро відомих і дійсно активних членів товариства, які і оберуть короткий список адмінів.)
В якості ілюстрації необхідності такої трансформації пропоную подивитися на діючий список адмінів цього товариства. Сьогодні я вперше глянув туди і був дещо здивованим. Тому що очікував побачити там імена перш за все тих, кого ми знаємо по дискусіям і поважаємо за принциповість і послідовність. Там чотири імені (три адміна і один модератор), але тільки двох ми постійно бачимо як авторів постів про стан науки і як учасників дискусій. Такого адміна, як Олена Бондарук, яка сама себе позначила як «PR-менеджер по роботі з регіонами at UA: Суспільне мовлення», я ніколи не зустрічав ані в дискусіях, ані в постах про науку (цікаво також подивитися список її посад, де є, наприклад, навіть «аналітик адміністрації президента», але немає нічого, що відносилося б до науки, якщо не зараховувати в якості такої її «роботу на сайті USW»). І тому я особисто не маю аніякої можливості довіряти її можливої адмін-діяльності в нашому товаристві. Приблизно теж саме відноситься до модератора Романа Радейко (Roman Radeyko), який ніяк не виявив себе в дискусіях чи постах про науку. Я не знаю, чи дійсно приймають участь ці адміни в реальному адмініструванні USW, але мені не подобається сама думка, що ці практично невідомі в товаристві особи (може лише Юрій Халавка знає, хто вони) мають цю можливість.
Таким чином, у мене є питання до адмінів, перш за все до тих, яких я знаю, тобто до Юрія Халавки і Ірини Єгорченко:
1) за якими принципами формується список адмінім і модераторів?
2) чи згодні вони з тим, що любе видалення має супроводжуватися поясненням автору і публічним повідомленням про це?
3) як саме адміни бачать розв'язання конфліктів, які можуть виникнути завдяки їхньому суб'єктивному рішенню? Чи готові адміни просто по-людськи попросити пробачення за помилку?
Є також питання до всіх членів товариства: чи не вважаєте ви, що настав час зробити маленьку реформу хоча б в нашому віртуальному товаристві? Вільно обговорювати проблеми державного і світового рівня завжди легче, чим навіть порядок в домі навести. То, може, почнемо з усунення хоча б віртуальної проблеми?
