Я думав, що вже бачив все, Ніхто нічим вже не здивує! Та блазень новий «спіч» несе, Про те, як він усіх люструє!
Невіглас, неук, дилетант, Що членом грав нам на роялі! Оголосив усім Гідрант, Як він рулити буде далі.
Люструє для початку тих, Хто спас державу від розрухи! А він, в той час, сміявся з них, І з нас і з України-шлюхи!
Мабуть, на черзі потім ті, Хто захищав наш мир і спокій! Чому ми дурні в цім житті? І головне питання – ДОКИ?
12.07. 2019 р.
ID: 841704
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
автор: Мирослав Вересюк
