Спостерігаючі багато років за діяльністю російської держави під проводом Путіна можна окреслити стан речей які контрастують з загально прийнятою точкою зору, а також спрогнозувати ймовірну подальшу поведінку російського керівництва і що це все означає для людства.
По-перше, треба усвідомити, що меркантильний інтерес, жадоба до наживи не є рушійною силою Путіна і його політичного оточення. Це не є крадії чи клєптократи. Накопичення грошей послуговує лише засобом для втілення інших забаганок, які базуються на шалених ревнощах щодо програшу США в боротьбі за домінування в світі. Ця рушійна сила є суто емоціональною і, відповідно, здебільшого — ірраціональною. З цього походить мета: помста і відновлення статусу впливового суб'єкта у реанімованому протистоянні з «заходом» з перспективою повної дестабілізації або знищенню США і надбання можливості насаджати свою політику в нових, збільшених, ареалах.
По-друге, Путін вважає, що силою безумовно можна сконструювати і утримувати бажаний світоустрій навіть у протистоянні з сотнями мільйонів людей, що в тій чи іншій мірі чинять спротив.
По-третє, очевидно, що Путін не має страху щодо «втрати грошей» чи інших елементів «багатства» (ні персонально ні щодо власного населення), його ні в якому разі не зупинить можливість втрати мільйонів життів (ні власного ні інших народів), ймовірно, він навіть готовий загинути радше ніж програти. Також ймовірно, що загибель цивілізації його бентежить менше ніж досягнення бажаної перемоги.
З цих міркувань випливає вірогідна проєкція його дій і реакція на дії опонентів. Важливими є всього дві тези.
Перше. Неможливо зупинити Путіна (або навіть змусити вагатись) традиційними методами як погрозою відібрати гроші, застосуванням будь-яких економічних важелів, попередженням будь-яких втрат ресурсів чи людей в процесі конфлікту/війни.
Друге. Путін буде просуватсь в застосуванні сили з ескалацією включно з ядерною зброєю локально, а потім — тотальної ядерної війни, якщо на якихось етапах його зможуть зупинити силою.
Не знаю чи є якісь надії владнати все це (за винятком якщо Путін загине раніше ніж станеться обмін ядерними ударами). Таким чином, ми прийшли до стадії цивілізації коли одна людина фактично агресивно просувається до повного знищення цього світу як ми його знаємо якщо він не буде підкорений його забаганкам, які базуються на диктату сили. Це тепер наша реальність. Ми маємо усвідомити, що може так статись, що нам доведеться відбудовувати цивілізацію після катастрофи.