Трохи історії-2
Після смерті Петра І 28 січня (8 лютого) 1725 року на престол зійшла Катерина І. Проте вона недовго була імператрицею, п'янки-гулянки швидко звели її в могилу, і вже 6 (17) травня 1727 року на престол зійшов 11-річний Петро ІІ. Але хлопчині не поталанило, він підхопив віспу і 19 (30) січня 1730 року трон російський знову спорожнів.
Протягом цих 5 років Російська імперія зовнішніх війн офіційно не вела. Проте продовжувалися бойові дії на Кавказі і в районі Каспійського моря.
Таким чином, Російська імперія мала 4 роки 11 місяців 23 дні миру.
26 днів після смерті Петра ІІ престол був пустим, після чого на нього зійшла Анна Іоанівна, дочка царя Івана V Олексійовича, брата Петра І.
Анна Іоанівна знаходилася при владі з 15 (26) лютого 1730 до 17 (28) жовтня 1740 року, тобто правила 10 років 8 місяців і 3 дні.
За цей час Російська імперія провела 2 війни.
Обидві війни Російська імперія вела на чужих територіях. При цьому, беручи участь у війні за Польську спадщину, війну, як таку, Російська імперія нікому не оголошувала, хоча російські полки билися на території Речі Посполитої і з поляками, і з французами.
Як назвати таку війну? Оборонною? Ні в якому разі. Це російські війська вступили на чужу територію. Загарбницькою? Також ні. За її результатами Російська імперія не приєднала до себе ніяких територій, та й не ставила перед собою такі цілі (на той час). Справедливою? З чийого боку? Аж ніяк не зі сторони Російської імперії, яка втручалася у внутрішні справи іншої держави. Враховуючи, що вводячи свої війська у сусідню країну, хоча і за проханням частини її населення, Російська імперія діяла виключно в своїх інтересах, можна стверджувати, що з боку Російської імперії це була агресія.
Проте, російсько-турецька війна, беручи до уваги плани Мініха завоювати в 1739 році Константинополь, ніяких питань не викликає – Російська імперія беззаперечно виступила в якості агресора. До того ж Російська імперія оголосила війну османам, а не навпаки.
Можна сказати, що першими почали бойові дії кримські татари, які самовільно пройшли на Кавказ через землі Російської імперії. Хоча обопільні набіги кримських татар та донських козаків на сусідів були звичною справою. Ні татари, ні козаки не були білими та пухнастими. І ті, і інші були іррегулярними військами на службі своїх імперій і, одночасно, мешканцями прикордонних територій. Але саме росіяни кинули в атаку на Крим у 1735 році 20-тисячну регулярну армію під командуванням генерал-поручика Леонтьєва М.І. Цей факт свідчить про агресію саме з боку Російської імперії.
У стані війни із зовнішніми ворогами Російська імперія при Анні Іоанівні провела 6 років 5 місяців і 30 днів.
Таким чином, на мир припадає 4 роки 2 місяці і 28 днів (додамо 26 днів міжцарювання).
17 (28) жовтня 1740 року імператриця Анна Іоанівна померла. Відповідно до її заповіту, на російський престол зійшов Іоанн Антонович, син Анни Леопольдівни, онук Катерини Іоанівни, дочки царя Івана V Олексійовича. І було новому російському імператору 2 місяці від народження.
Регентом при новому імператорі був проголошений герцог Курляндський Ернст Йоганн Бірон. Буквально через два тижні відбувся маленький такий палацовий переворот, в результаті якого новим регентом стала Анна Леопольдівна, мати імператора. Бірон відправили у заслання. Всіма справами імперії керував фельдмаршал Мініх, який і організував та здійснив цей переворот. Мініха, у свою чергу, підсидів віце-канцлер Андрій Іванович Остерман і вже Мініх відправився у заслання.
А вже 25 листопада (6 грудня) 1741 року в Санкт-Петербурзі відбувається наступний палацовий переворот: гвардійці зводять на престол Єлизавету Петрівну, молодшу дочку імператора Петра І, правда народилася вона поза шлюбом, а значить вона не мала права на престол.
Іоанн VI Антонович знаходився при владі з 17 (28) жовтня 1740 року до 25 листопада (6 грудня) 1741 року. Таким чином, Іоанн VI Антонович «правив» 1 рік 1 місяць і 8 днів.
За цей час Російська імперія вступила в 1 війну, правда закінчувала її вже наступна імператриця. Хоча війну розпочала не Росія, а Швеція, саме Росія вела наступальні дії на шведській території.
У стані війни із зовнішнім ворогом Російська імперія при Іоанні VI Антоновичу провела 3 місяці і 29 днів. Тобто, на мир припадає 9 місяців 10 днів.
Зазначимо, що сусідам Російської імперії в ці роки неймовірно пощастило: імперія була зайнята виключно проблемами внутрішньої політики, боротьби за владу, палацові перевороти слідували один за одним. Проте відносне затишшя закінчувалося, починалося правління Єлизавети Петрівни, коли Росія вломилася в Європу, та не за горами «грядёт блистательный век Екатерины Великой» (як з гордістю полюбляють казати «за порєбріком»).
Так, Російська імперія з самого початку свого існування «була самою справедливою та миролюбною державою» в світовій історії…
_______________________________________________________________________________
Немного истории-2
После смерти Петра І 28 января (8 февраля) 1725 года на престол взошла Екатерина І. Однако она недолго была императрицей, пьянки-гулянки быстро свели её в могилу. 6 (17) мая 1727 году на престол взошел 11-летний Пётр ІІ. Но мальчишке не повезло: подхватил оспу и 19 (30) января 1730 году трон российский снова опустел.
В течение этих 5 лет Российская империя внешних войн официально не вела. Однако продолжались боевые действия на Кавказе и в районе Каспийского моря.
Таким образом, Российская империя имела 4 года 11 месяцев 23 дня мира.
26 дней после смерти Петра II престол пустовал, после чего на него взошла Анна Иоановна, дочь царя Ивана V Алексеевича, брата Петра І.
Анна Иоановна находилась у власти с 15 (26) февраля 1730 по 17 (28) октября 1740 года, то есть правила 10 лет 8 месяцев и 3 дня.
За это время Российская империя провела 2 войны.
Обе войны Российская империя вела на чужих территориях. При этом, участвуя в войне за Польское наследство, войну, как таковую, Российская империя никому не объявляла, хотя русские полки сражались на территории Речи Посполитой и с поляками, и с французами.
Вот как назвать эту войну? Оборонительной? Ни в коем случае. Это русские войска вступили на чужую территорию. Захватнической? Тоже нет. По её результатам Российская империя не присоединила к себе никаких территорий, да и не ставила перед собой таких целей (в тот раз). Справедливой? С чьей стороны? Уж никак не со стороны Российской империи, которая вмешивалась во внутренние дела другого государства. Учитывая, что вводя свои войска в соседнюю страну, хоть и по просьбе части её населения, Российская империя действовала исключительно в своих интересах, можно утверждать, что со стороны Российской империи это была агрессия.
Зато русско-турецкая война, учитывая планы Миниха завоевать в 1739 году Константинополь, никаких вопросов не вызывает – Российская империя, безусловно, выступила в качестве агрессора. К тому же Российская империя объявила войну османам, а не наоборот.
Можно сказать, что первые боевые действия начали крымские татары, пройдя на Кавказ через земли Российской империи. Но обоюдные набеги крымских татар и донских казаков на соседей были обыденным делом. Ни татары, ни казаки не были белыми и пушистыми. И те, и другие были иррегулярными войсками на службе своих империй и одновременно жителями пограничья. Но именно русские бросили в атаку на Крым в 1735 году 20-тысячную регулярную армию под командованием генерал-поручика Леонтьева М.И. Этот факт свидетельствует об агрессии со стороны именно Российской империи.
В состоянии войны с внешними врагами Российская империя при Анне Иоановне провела 6 лет 5 месяцев и 30 дней.
Таким образом, на мир приходится 4 года 2 месяца и 28 дней (добавим 26 дней междуцарствия).
17 (28) октября 1740 года императрица Анна Иоановна скончалась. Согласно её завещанию, на российский престол взошел Иоанн Антонович, сын Анны Леопольдовны, внук Екатерины Иоановны, дочери царя Ивана V Алексеевича. И было новому российскому императору от роду 2 месяца.
Регентом при новом императоре был провозглашен герцог Курляндский Эрнст Иоганн Бирон. Буквально через две недели произошел маленький такой дворцовый переворот, в результате которого новым регентом стала Анна Леопольдовна, мать императора. Бирона отправили в ссылку. Всеми делами империи заправлял фельдмаршал Миних, который организовал и осуществил этот переворот. Миниха, в свою очередь, подсидел вице-канцлер Андрей Иванович Остерман и уже Миних отправился в ссылку.
25 ноября (6 декабря) 1741 года в Санкт-Петербурге происходит следующий дворцовый переворот: гвардейцы возводят на престол Елизавету Петровну, младшую дочь императора Петра I, правда рождённую вне брака, а значит не имевшую права на престол.
Иоанн VI Антонович находился у власти с17 (28) октября 1740 года по 25 ноября (6 декабря) 1741 года. Таким образом, Иоанн VI Антонович «правил» 1 год 1 месяц и 8 дней.
За это время Российская империя вступила в 1 войну, правда заканчивала её уже следующая императрица. Хотя войну начала не Россия, а Швеция, именно Россия вела наступательные действия на шведской территории.
В состоянии войны с внешним врагом Российская империя при Иоанне VI Антоновиче провела 3 месяца и 29 дней. Итого, на мир приходится 9 месяцев 10 дней.
Отметим, что соседям Российской империи в эти годы неимоверно повезло: империя была занята исключительно внутриполитическими проблемами, борьбой за власть, дворцовые перевороты следовали один за другим. Но относительно тихие времена заканчивались, начиналось правление Елизаветы Петровны, когда Россия вломилась в Европу, а не за горами был «век блистательной Екатерины Великой».
Да уж, Российская империя с самого начало своего существования «была самой справедливой и миролюбивой державой» в мировой истории…
