Ось і промайнули сто днів протягом яких щури просили не розгойдувати лодку, бо їх сильно нудило. І тепер кожний бажаючий можна відвести душу в соцмережах.
Скажу чесно, що я не чекав, коли ж спливе цей овіяний міфами час і коментував дії Президента майже не щодня. Адже 100 днів, це той час, коли Президент може себе показати. Наполеон свого часу встиг захопити Францію і програти битву під Ватерлоо, а Ф.Рузвельт провів свої знамениті реформи, навіть не так. Він презентував «Новий курс» і про лобіював прийняття найбільш важливих законопроектів по виходу із економічної кризи, яку самі американці називали «Велика депресія».
Тобто сто днів – це не той часовий проміжок, коли владу не можна критикувати, це час коли стає зрозумілим на скільки очільник держави дійсно має наміри щось змінювати в країні. Це час маркерів, які задають тон його подальшій роботі.
Відтак, що ж планував зробити В.Зеленський, як Президент і чим це закінчилось
Протягом усієї передвиборчої кампанії, ми чули від Зеленського та його команди про необхідність проведення аудиту держави. Що у ж малось на увазі? За роз'ясненням Р.Стефанчука: «перепис населення, аудит державних програм соціальної підтримки, внутрішні і зовнішні зобов'язань». Для цього мали звернутись до інситутів і влаштувати широкі обговорення….Хтось щось чув? І я ні. Ми звичайно можемо сказати, що перепис населення це не права ста днів, але ж ніхто за язика не тягнув…Тим більш жодної звістки про аудит держави починаючи з 18 травня до ЗМІ так і не просочилось
Другого червня Володимир Зеленський поставив задачу перед своїм другом та за сумісництвом в.о.Голови СБУ І.Бакановим «перезавантажити СБУ», ліквідувати «департамент К» та…доповісти. Доповідь, перезавантаження та ліквідація так і не відбулись.
«Більше ніякого кумівства та колуарних призначень на посади…»
У мотиваційному відео під час виборів Зеленський запевняв, що на посадах більше не буде друзів та кумів, але якщо подивитись на перші призначення, то як то кажуть світла ідея не витримала випробувань реальністю. Найкращі друзі посіли посади голів в.о. Голови СБУ (В.Баканов – шукач чортів) та Голови Адміністрації Президента (А.Богдан). Причому В.Зеленського не зупинило навіть те, що призначення А.Богдана відверто порушує законодавство України в частині люстрації, більше того заради того, щоб кращий друг мій себе більш спокійно почувати Адміністрація президента була перейменована в Офіс. Це було певне ноу-хау, адже заради друзів в цій державі Закони змінювали, а от держустанови, ще не перейменовували. Щодо колуарності, то вона також збереглась. Немає ніяких прозорих конкурсів, широкого обговорення чи щось на кшталт того. Для прикладу прес-секретаря призначили на посаду за два дні до закінчення офіційного конкурсу, що говорить про профанаційність конкурсу, а при призначенні голів ОДА, доволі складно не помітити менеджмент Р.Ахметова, І.Коломойського чи просто друга сім'ї А.Богдана.
Війна на сході України – треба просто перестати стріляти
Щодо війни, то на пряму він не обіцяв її зупинити, але своїми меседжами щодо її залежності від бариг при владі, яких він покликаних змістити, що все на стільки просто, що треба просто перестати стріляти, що в українців виникла хибна надія…Якщо все так просто, то просто бери і зроби. Не відбулось, ані припинення вогню, ані пошуку нової дорожньої карти виконання Комплексних мір по виконання Мінських угод. Нічого окрім розмов про безальтернативність Норманського формату і Мінських угод.
Епілог
Звичайно ми можемо згадати більше 300 Указів Президента, та перевибори в Парламент, але…він обіцяв не це. Це була його особиста ініціатива направлена на концентрацію влади. Тобто як підсумок – НІЧОГО ІЗ ОБІЦЯНОГО ВИКОНАНО НЕ БУЛО. І особисто для мене це маркер подальших дій Команди ЗЕ.
