Із впертістю, яка заслуговує кращого застосування, я продовжую звертати увагу суспільства на те, що росіяни давно хазяйнують в наших портах. Російська буксирна компанія «Трансшип» зареєстрована в Криму, але при цьому абсолютно спокійно працює в українських портах і що саме цікаве використовує буксири, які належать Російській Федерації.
Ви всі пам'ятаєте, як героїчно наша держава тягнула танкер «Делфі» подалі від очей одеситів. і Тягнули їх два буксири "Topaz N" і "Diamond N" оператором, яких є група компаній «Трансшип», але фактично вони знаходяться у власності ПАО «Флот Новороссийский Морской Торговый Порт» (РФ), кінцевим бенефіціарним власником якого є державні структури Російської Федерації, у зв'язку з чим прибуток від використання вказаних суден через афілійовані компанії надходить та фактично отримується зазначеним підприємством – суб'єктом підприємницької діяльності країни-агресора. Так, вказані судна зареєстровані за компанією-нерезидентом "Henford logistics limited" (Гонконг), 80 % акцій якого володіє ПАО «Флот Новороссийский Морской Торговий Порт» (РФ). У свою чергу, згідно статуту (п.п. 7.13.-7.18) ПАО «Флот Новороссийский Морской Торговий Порт» (РФ) – відносно товариства використовується спеціальне право на участь Російської Федерації в управлінні товариством (золота акція).
Тобто російські компанії не тільки працюють у нас в портах, а й заробляють бабло для росіян, попри те, що і так сплачуюють в росії податки. Але і це ще не все.
По одесі ходять чутки, що з 2014 року по теперішній час особи, які працювали на морських суднах, власником, оператором та/або фрахтувальником яких виступали підприємства, що входять до групи компаній «Трансшип», ТОВ «Краншип», ТОВ «Трансшип-Агент», здійснюючи посадку і висадку на такі судна в морських портах на окупованій території АР Крим, порушили порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Тобто не просто порушували українське законодавство, а й у злочинний спосіб підводили під цугундер простих моряків.
Ну а «Краншип», правда той, що зареєстрований в м.Керч має федеральні підряди і співпрацює з російським «Атомфлотом». У період 2016-2018 років «Краншип» по будував для росіян буксири льодового класу:
2016р.: «Пур», «Тамбей»
2017р.: «Юрибей» проекту Т40105
2018р. «Надим» проекту Т3687
Директором керченського «Краншипу» є Голодяєв Станіслав Володимирович, який також є директором ТОВ «Трансшип-Агент» (м. Керч), власником якого є компанія ТОВ «Трансшип» (власник А. Іванов)
Служба безпеки України, єдина структура, яка хоч якось бореться із цими компаніями, але на їх боці продажне Міністерство інфраструктури України, вся судова система та продажні активісти, які прикриваючись високопарними історіями про законність просто є щитом громадської думки, за яким ховаються росіяни.
Черговим етапом в захопленні морської галузі росіянами є «залучення» в керівництва Морської адміністрації України, директора ТОВ «Краншип» (і головного помічника власника «Трансшип» Іванова) Івана Ніякого. Його презентують, як вдалого менеджера, але весь його досвід занадто підвонює душком колаборанта РФ.
Морська адміністрація вже по-трошку перетворюється на клуб фанатів руского міра. Заступник Голови Анатолій Іванкевич – член ОПЗЖ і підлеглий судновласника Баранського, який паралельно є фінансистом одеського осередку «партії Шарія», керівник ДП «Регістр судноплавства України» Олександр Ріффа (член партії ОПЗЖ). Навіть заступник Міністра Юрій Васьков не просто член ОПЗЖ, а й був довіреною особою Вадима Новінського.
В мене складається враження, що в Міністра інфраструктури України живе не в межах цієї країни. Для них не було, ані Майдану гідності, ані війни з Російською Федерацією і для них абсолютно нормально, що людина, яка має сидіти за державну зраду збирається очолювати морську галузь. Колись у січні 2014 року я питав одного «регіонала» нахіба ви це чудите, нащо отримав відповідь: «Піпл схаває». За пару тижнів людина емігрувала в Росію. Я не знаю, яку долю собі обирає чільне керівництво морської галузі України, але складається враження, що горизонтом їх мрій є Новоросійськ.
