Багато фанатів Шарія та Кремля, які так тішились приходу до влади Володимира Зеленського вже декілька тижнів не можуть зрозуміти, що відбувається. Актор, який йшов до посади на тезах «давайте перестанемо стріляти», а краще «заглянемо ворогу в очі і побачимо там мир», дуже різко змінив риторику в бік антиросійської тематики.

Причина для такої різкої зміни одна – інстинкт самозбереження. Державницька традиція України свідчить, що той Президент, який не заграє з проукраїнським електоратом може погано закінчити. Ющенко попри повну історичну нікчемність і відсутність результатів у всьому зо що він не брався, все ж спокійно досидів до кінця строку і навіть політичні наслідки за економічну кризу у 2008 році для нього були не суттєві. Рейтинг з 5% впав в межу статистичної похибки.

Віктор Янукович не був на стільки розумним і вирішив облаштувати в Україні нову Малоросію, за що доволі швидко і поплатився, хоча на початку Майдану в нього були пристойні 30% рейтингу. Петро Порошенко був розумнішим за попередника, і коли хвалитися не було чим, а Президентом ще п'ять років дуже хотілось, то народилась безсмертний лозунг: «Армія, мова, віра!»

І хоча Президентом він не став, але і політична еміграція йому не загрожує.

Володимир Зеленський доволі довго хотів бути президентом більшості, а не «войовничої меншості». Він щиро півтора роки намагався гратись в «космополітизм», не визнання Росії країною-агресором і насаджування мультикультурних нормативів, але… рейтинг все одно обвалився. Виявилось, що більшості пофіг на ідеологію, головне щоб тарифи були не космічними і корупція поміркована. Але коли ти до керувався до того, що в лікарнях для хворих на ковід кисню немає, то єдиний вихід із ситуації, що склалась, це повести боротьбу із ворогом. Адже «проукраїнський електорат» він менше чутливий до проблем холодильнику, їм більш цікавий спалений Кремль, ну або посаджений Медведчук.

Повівши війну проти Медведчука, Зеленський не просто знищив консолідовану проросійську опозицію, а й вніс сумніви в ряди симпатиків ЄС. Тож зараз можна говорити, що за останній рік – це найбільш виграшна стратегія у боротьби влади за голоси виборців. Але така стратегія має одну особливість. Треба постійно піднімати градус боротьби із противниками. І якщо сьогодні вводять санкції проти Медведчука та оголошуючи підозри Шарію, то за місяць за два потрібні будуть суди і посадки. Без показів спільників, помічників та виконавців, жодна справа не має перспектив, а відповідно, СБУ рано чи пізно займуться кожним, хто має відношення до агентів впливу Кремля.

Кожний головнокомандувач розуміє, хочеш знищити ворога – знищ матеріальний базис, який годує його армію. Санкції щодо Медведчука лише показали напрямок удару. Далі погані наслідки слід чекати кожному, хто має відношення до спів фінансування проросійських проектів, таких як Опоблок, ОПЗЖ та «Партія Шарія», і якщо Сергій Льовочкін в силу особистих зв'язків із керівником Офісу Президента омине удару, то іншим я не заздрю.

Міша Добкін, родина Кацуб, Віктор Баранський, Олександр Вілкул – це ті фінансисти Опоблоку і «шарой…біків», які вже мають починати готуватись, до приходу СБУ. І якщо Вілкула і Добкіна будуть тримати «на солодке», то Кацуби та той же Баранський мають всі шанси вигребти вже у найближчому майбутньому. Тим більш танкера В.Баранського потрапили під санкції США, а Україна зараз взяла чіткий курс на синхронізацію санкцій із заокеанським партнером. І до речі тим крюінгам, що поставляють йому моряків на борт, я б теж радив замислитись, адже санкції США передбачають заборону на будь-яку співпрацю.

Всі фанати Шарія та інша проросійська нечисть має зрозуміти, що п'ятирічка солодкого життя в Україні закінчилась. Більше в них не буде можливості нав'язувати свій наратив про Україну, як fail state, вони не зможуть більше перекривати дороги прикриваючись ефемерними інтересами «простого народу».

Боротьба з ворогом завжди вимагає образ переможеного ворога, а відповідно правоохоронці прийдуть до кожного, хто вважає, що ця країна йому не потрібна, або фінансував антиукраїнські проекти – утримуючи ботферми, координуючи ЛОМів і перекривають дороги.

Я не є фанатом жодного із Президентів України, але якщо дії влади співпадають з інтересами українців, то я їй можу побажати їй лише успіху. А всім хто фінансував російську агентуру раджу бігти в найближчу аптеку за вазеліном.