Українська держава, а разом з ним і суспільство припускається декількох стратегічних помилок при оцінці стосунків з РФ:

1) «Путін нападе» в цій фразі криється весь п.здець який коїться в українських головах помножений на програш інформаційної війни. Російсько-українська війна триває з 2014 року, загинули десятки тисяч громадян, на кожному українському цвинтарі є алеї захисників.

2) «Путін відновлює СРСР». Так, відновлює, але це СРСР 2.0. Коли в колоній зберегаються всі ознаки державності, +/- без територіальних претензій на державному рівні. Білорусь, Вірменія, Казахстан — тому приклад. Тож чому ми вирішили, що росіяни будуть перти аж до Львова.

3) «Час». Україна аже квартал знаходиться в очікуванні ескалації конфлікту. Це призводить лише до відтоку капіталу, зниження ділової активності, та поширенню істерії в суспільстві. На мою думку, поки не запуститься «Північний потік — 2», поки Європа не сяде на газову голку, доти росія не буде здійснювати занадто різких рухів.

4) Мета. Головною метою РФ, окрім стратегічного курсу на СРСР 2.0, є здешевити утримання Криму, та політична дестабілізація України. Ці дві мети реалізуються встановленеям контролю на шлюзами Нової Каховки. Наступ з боку ОРДЛО може йти як супутній. Хоча символізм у розширені території Кремле-проголошерих республік (автор фрази Олег Саакян) все ж також присутній.
Придністровський напрямок буду використаний, як центр концентрації диверсійних груп і відтягування сил. Білорусь, може використати ситуацію для просунення вглиб нашої території на 5-10 км, щоб відтягнути сили ЗСУ на північ.

5) «Крупномаштабний наступ». При цьому словосполученні в голові пепесічного українця виникають образи танкових дивізій Гудеріана, що рвуться під Рівне, і Люфтваффе, що бомбить Київ і війна триває роками. Але хто сказав, що Росія не досягне своїх проміжеих цілей за два тижні? Хто сказав, що всі наші три хвилі резерву встигнуть мобілізуватись, а головне дійти до фронту? Хто сказав, що не може повторитись грузинський сценарій 2008 року?

6) «Ми воюємо восьмий рік, а значить готові до війни». Ми готові до ескалації конфлікту в рамках «росіян на Донбасє нєт», ми готові до війни краще ніж у 2014му — це правда. Але хто Вам сказав, що ті рили з пагонами офіцерів не ляжуть «на больнічку», як і в 2014у? Хто Вам сказав, що знов не виявиться недостача по солярі? Хто Вам сказав, що резервісти наввипередки побіжуть в воєнкомати? Війну будуть витягувати ті хто її тянуть з 2014го (волонтери, добровольці, високомотивовані содати ЗСУ)

7) Фіінал. У фіналі ми отримуємо мітинги «антиреваншистів» на чолі із Солоденьким, які абсолютно об'єктивно покладуть відповідальність на ЗЕ. І вся та п.здота, яка колись у свинячий вереск кричала: «Не критикуйте Президента під час війни, і тим більш не розкачуйте лодку не побудувавши собачої будки», — вчепиться в горло Головнокомандувачу. І звісно їх підтримають колеги з ОПЗЖ,партії Шарія, і Опоблоку із тезами: «ЗЕ продався націоналістам», як наслідок перевибори Парламенту, а в догонку і Президента, і, можливо,  з Референдумом по Мінських угодах.  І як ми розуміємо, майбутній Парламент не буде мати монобільшості, а відповідно про хоч якусь політичну стабільність можна забути. 

Для чого був весь цей лонгрід...Для того, щоб суспільство ще раз замислилось над тим, що війна може прийти в хату кожного, а Володимир Зеленський «трезво посмотрел на вещи и содрогнулся» адже, якщо вже сьогодні не почати тотальну підготовку до війни, то комусь на вулиці Банковій буде мучітєльно больно прощатись із владою.