В Біблії сказано, довіряй лише справам. Слова можуть бути лукаві, думки можуть бути мінливі, а дії – це пряме відображення волі і намірів людини.

За своє життя я зустрічав безліч людей, які жили за принципом: «Каждый мнит себя стратегом видя бой со стороны». Наприклад, був у мене товариш. Скільки я його пам'ятаю, він мріяв воювати за Україну і вбивати москалів. Але як тільки Бог дав йому такий шанс, то його терміново покликав голос предків з Чикаго, штат Іллінойськ (США). Хтось назве це лицемірством, хтось прагматизмом, але факт залишається фактом — Важливі лише дії.

Мій любий п'ятий Президент України Петро Олексійович Порошенко в останні роки своєї каденції  дуже любив повторяти про війну з Росією, про те що він персональний ворог Путіна, про цінності Майдану. Але його дії свідчили трошки про інше. Людей, які брали участь в організації знищення Майдану він не просто не звільнив, а ще й підвищив. «Професіонали» із орбіти Ахметова, Новінського та інших проросійських олігархів, спокійно входили в його політичну силу «БПП». Медведчук – став міліардером із  потужним медійним ресурсом. І продовжувати можна доволі довго.

До речі саме не співпадіння слів та справ він і втратив булаву.

Його наступник наразі ризикує повторити цей славний шлях від лідера нації до її розчарування. За півтора роки українці вже зрозуміли, що спільного між комедійним персонажем Василь Голобородько, за який вони голосували та Володимиром Зеленським, якого вони обрали, лише любов до російських матюків. І «картежів нафіг не буде», адже Зеленський їм того не казав. Але за півтора роки Володимир Олександрович встиг вже наобіцяти достатньо, щоб українці спитали де мир, реформи, нормальна держава?

У п'ятницю Зеленський дав країні нові месседжи. Ахметов – не гордість українського бізнесу, а зло, з яким держава зобов'язана боротись, що Ахметов може стати серйозним чинником при дестабілізації ситуації в країні, що він може бути навіть причетний до державного перевороту і державної зради. Фактично – це чорна мітка, яку до Ахметова ще ніхто не отримував.

Але, якщо Зеленський хоче, щоб українці дійсно повірили в те, що він збирається боротись хоч з одним олігархом, то потрібні конкретні дії, а не лише заяви на фудкорті. Звісно можна ввести санкції, щоб країна посміялась, а можна почати дійсно воювати.

Імперія Ріната Ахметова побудована за прикладом ФК «Шахтар» — купуй найкращих футболістів, годуй суддів, доплачуй функціонерам з федерації. Тому для того, щоб ФК «Шахтар» трохи попустився, не треба забороняти йому грати в Чемпіонаті України, достатньо лише з ФФУ прибрати всіх, хто має відношення до «шахтарів».

За аналогією, перше що має зробити Зеленський – це прибрати з усіх гілок влади людей Ахметова. Тим більш на прикладі Верховної Ради України зрозуміло, що лояльності до Президента там нуль.

Тож розпочати можна із власної фракції. За різними підрахунками близько 30-40 парламентських «слуг» потрапили в Парламент за протекцією та фінансуванням найбагатшого олігарха України. Паралельно слід почати вибивати вертикаль Ахметова із українських міністерств. Наприклад, в Міністерстві інфраструктури України, заступником міністра є Юрій Васьков, людина з орбіти донецьких, ще з дореволюційних часів, який зараз протягнув в Морську адміністрацію членства партії «ОПЗЖ» Анатолія Іванкевича. В міністерстві енергетики слід звернути увагу на Володимира Бондаренка, який був вірним партенгенносе Борі Колєснікова, і потім був переданий у спадок Гройсману. В Адміністрації Морських портів України взагалі половина топ-менеджмента з орбіти рінатівського СКМ.  

В РНБО сидить такий собі Руслан Демченко, який може і не сильно Рінатівський, але точно російський. І якщо Президент каже, що переворот готують росіяни, то було б логічно, щоб їх шпигунів нарешті прибрали з урядового кварталу. І так по кожному відомству.

При чому ж для звільнення не треба нічого видумувати. Просто підняти ті кримінальні справи, які є на кожного від депутата до останнього Іванкевича.

Наприклад, по Юрію Васькову є прекрасна справа по шахрайству, де фігурує його компанія ТОВ «Одемара». Та й не слід забувати про будівництво «Карантин Молл», та інші інфраструктурні успіхи пана Васькова, які встали державі у 3 млрд.грн. по старому курсу.

Зеленський має зрозуміти, що серіал закінчився. Що в нього більше немає підтримки більшості, і з ним тепер будуть грати по жорсткому, тож тут як у провулках Кривого Рогу, або ти або тебе. І перемога над Ахметовим – це вже навіть не про піар, а про інстинкт самозбереження.