За чьї деньгі банкет..?
(Якщо називати своїми іменами..)
18+
Березень 2021
...в ее зрачках полыхнул тот древний гордый огонь,
который загорается в глазах любой женщины,
когда она чувствует, что за нее сейчас
станут драться самцы –
а саму ее бить пока не будут...
Епіграф.. Немає асоціації з урядом східноєвропейського сомалі..?))
Якщо сомалійському держслужбовцю платити мільярд сто тисяч на місяць — перестане він красти?
Що.. — можна віднести це запитання до риторичних? Тобто — звичайно буде?
Я в курсі, що ти в курсі..)))
***
Можна, наприклад замовити вакцину, на яку ніхто не поведеться. Шалено жестикулювати в телевізорі і робити при цьому вигляд, що всі навколо тільки те й роблять що чекають на неї.
Розуміючи, що ажіотажу не буде — гнати в етер: всі вже поробили, а нам ше навіть не привезли...
Заплатити «топ» блогерам за створення ажіотажу. Зрозумівши, що то гроші на вітер -
спробувати заставити вакцинуватись залежних... Отримати відмову й від них... Заспокоїти себе — трохи полежить, потім забудуть і спишем. Як цілий літак чудового фуфломіцину від свинячого грипу..
Не втриматись і піти відразу купити собі пальто за пітсот тисяч..
І так можна робити безліч разів — прям перпетуум мобіле, а хтось каже що його нереально винайти.
Реально, все реально — поки не почнуть бити в набат- соррі — в табло..
Ну от і як тут не красти..?
Нє — ну можна спробувати платити мільярд сто тисяч і ще пітсот. Ну — тіпа на пальто..
Дуже добре, а як жити? Як жити — якщо не красти? Не подумав? Подумай..))
***
Написав мені держслужбовець з Хмельницького:
Привіт! Я хоч і держслужбовець, яких усіх потрібно розігнати))) але хочу дещо повідомити...
Нормальний такий держслужбовець — з тих поодиноких, що не крадуть. Є такі. Відповів йому, розкажу вам.
Треба сісти, порахувати гроші на утримання, визначитися з необхідними — без якого щось перестане працювати. А решту 98 відсотків — таки звільнити.
Як звільнити? Вже писав, але мало що я писав. Два роки тому я писав: Игорь, твоя идея с Вовой — реально хуйня. Возьми палку и побей по горбу тех, кто тебе это насоветовал. Пострадаешь ты, а они от тебя откажутся в тот же день. Хочешь витиеватое решение — заплати мне. Можешь этого не делать, но потеряешь больше в питсот тысяч раз...
Але то таке — шо за то згадувати..
Ми говоримо про те як звільнити. Ок — покроково:
Дати всім чиновникам листок паперу і попросити без помилок написати своє ім'я і прізвище. Хто не впорається — звільнити з формулюванням — Д'Біл.
Так відсіється десять відсотків. Нє — це не стьоб.
Тим, що залишились — написати диктант за третій клас середньої школи. Враховуючи мінімальний вік чиновника — відмазатися на дистанційне навчання ще не вдасться. Йому тільки рік.
До речі — уяви, що через десять років вже буде покоління, яке говорити ще вміє, а читати вже ні. А ти — вже отримав інвайт в Club haus..?
Прочитав з недовірою? А нічого, що вже саме зараз читати (не завжди розуміючи про що йдеться) ще вміє більшість, а ось писати..
Так відсіється ще сорок відсотків...Тим формулювання — Полу Д'Біл.
Тим, що залишаться — запропонувати диктант за сьомий клас — ось два необхідних відсотки й залишиться...
Ну і всім описати походження майна, звичайно. Можна навіть з помилками, але виключно граматичними..)))
***
А ще той один з небагатьох держслужбовців написав мені:
Дякую за підтримку. Ваші останні статті якось дуже насичені передчуттям якось шухєра. Якогось* До того ж грандіозного...
Що йому відповів?
- Я проти шухера, але бля))))). Історія показує, що як тільки якась частина суспільства стає над законом, то починається піздєц. І де я тоді буду каву пити?)))))) Піздєца ще можна уникнути, тому й пишу. Ну, а якщо почнеться ... тоді напишу — бля я вам говорив — нє?
І замість кави буду пити лісовий чай))))))
Якось так. Гарного дня, Посполиті..))
......................................
А читати варто. Хоча б тому, що: Ті хто читає, завжди будуть керувати тими, що дивляться телевізор..
Ну і не забувайте- повний місяць — наше сонце..))
M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..
Навіжена вершниця вже була майже поруч. Вона так і летіла — ривками, задом наперед та піднявши вгору хвіст мітли і тримаючись за держак, щоб не з'їхати по ньому в море..
- А попка в неї нічо така – промовила Наталя – насолоджуючись поперемінними ковтками то "Louis Royer Grande Champagne Extra" то гарячого чаю – Нестору Івановичу би сподобалася. До речі не знаєш де він?
- Знаю – відповіла Інна – на виноградниках в Трансильванії переховується. Він тепер Іштван Сракоті по паспорту. Проблеми в нього — він чи не єдиний залишився абсолютно без грошей.. посивів весь.. Каже, що повернеться, хіба що, як американці полетять в космос.. всі до одного..
Тим часом і мітла, і вершниця, майже одночасно подумали, що — ну все, з мене досить і так же одночасно включили свої крайні аргументи. Вершниця різко потягнула за держак на себе і полетіла в сантиметрах від води. Вона, то поринала в море, як невидана стрибуча субмарина, то знову вилітала з води, як риба-меч, поки накінець не була нагло скинута у воду і брасом поплила до берега..
- Тільки не кажи, що вона теж з Ним була..
- Ні, вони навіть незнайомі.
- То чому вона тут?
- Хоче спробувати.. Ревнуєш?)))
- Аж ні разу.. На неї Він не поведеться..
Відьма десантниця видерлась на балюстраду і сіла, звісивши ноги, на Терасу. По ногах стікала вода. Вона оглянула всіх зеленими очима і сказала:
- Треба завжди вірно розраховувати траєкторію вогнів злітної смуги. Не роблячи цього — результат буде такий, як бачили..
- Браво – сказала підходячи до неї Даша – Тераса пригощає вас коктейлем «Підбитий „Спітфайєр“ на бриючому польоті», пані, Captain Obvious.. Ми зачаровані вашим польотом..
- А яке в тебе було звання? – запитала зі свого місця Відьма у сарафані, що вже був розстебнутий повністю.
- Гвардії капітан – бадьоро вигукнула десантниця, залпом влупивши коктейль.
- Я не про контору, я про армію.
- Ааа.. — молодший сержант – відповіла Відьма і звернулась до Даші:
- Класний коктейль, а як його самій зробити?
- Легко: 50 гр спирту, 50 гр горілки, 5 гр гренадину і лід.
- Треба собі записати.. я собі все таке записую.. ну таке, що не знаю..
Даша клацнула пультом і десантниця перевернувшись через балюстраду знову шубовснула у воду.
- Пані, Надю - сказала їй згори Даша - увійдіть будь-ласка в приміщення як всі порядні Відьми.. через двері.. Я дам Вам потім блокнотик, запишете собі, як треба заходити..
