Вересень, 2020
Из логова змиева,
Из города Киева..
Три огонька, на берегу, в белом тумане...
Я покидаю этот город навсегда...
Досить мила, ні разу не бідна Країна, розташувалась собі в одному з закапелків нашої Планети. Розташувалась в хатинках білих, закутаних садками вишневими.
У спадок від, колись найстрашнішої імперії за історію людства, Країна отримала уряд і державу. Уряд поголовно складався з патологічних злодіїв і долбойобів. Ось такий симбіоз..
....................................
Я знову покидаю це Місто, щоб повернутись. Я знову повертаюсь, щоб знову його покинути. Хто сидить на місці — той не я.
Будка на розі Хрещатика і Прорізної. Тут я купив свої перші сигарети. Сквер на розі Гончара і Коцюбинського — тут, на лавочці, я викурив свою першу сигарету. Чкаловський сквер..
Повертаючись — завжди починаю новий відлік з тієї ж лавочки. Перший шмурдяк, з горла, теж був тут. І перше побачення.. Скверу скоро не стане. Чому не стане? Бо уряд продовжує складатися з патологічних злодіїв і долбойобів.
...................................
Місто для життя. Його параметри давно продумані. Вони складалися віками, кращими архітекторами і будівельниками. Складалися, щоб розбитися об уряд, що дістався Країні у спадок.
Якийсь ідіот підрозказав солнцевським, що найкраще відмивати бабло через житлове будівництво. От чого б йому було їм не підчесати, що найкраще — то будівництво автобанів. Так хоч би в толк то все пішло...
Все, що треба знати про будівництво я вже описав. Щоб не шукати по всіх постах — це тут: Аслан Апокаліпсису..
Місто для життя стає містом, в яке не варто повертатися..
...........................................
Якось, в якомусь селі, на кордоні Вінницької і Хмельницької областей, бачив прикольну сценку. Пацан, років десь так на 12, пас корову за селом. І чогось йому так добре стало, що він розмріявся. Може в думках вірш писав який — про хрущі, що над вишнями гудуть.. А корова, скориставшись його натхненням залізла в чужий город. Тут з'являється бабка з палкою. Палка така — довжиною метри три. Малий, миттєво оцінивши і обстановку, і дислокацію ломанувся на ноги. Бабка погнала за ним з геніальним текстом:
- Стій!!! Куди побіг!!? Стій — я тебе висповідаю..
.........................................
Дивлюсь інтерв'ю Іванова з Бутусовим. Все рівно, аргументовано — приємно дивитися. До першого незручного запитання — а чому бригаду гірькіна не розстріляли в чистім полі? Тут Бутусов став петлять, як той малий, городами, від бабки з палкою. За його версією — їх не можна було рухати до повного розслідування. А якщо, наприклад, бригада бомбанула ювелірний, перебила інкасаторів і тікає дворами.. Її теж не можна рухати?
А призедент, котрий з друганами, вже порушили стільки законів, що можна довічне давати? Вони теж мають право не притягуватися? Якщо так, то єдиний вихід їх висповідати? Стоп — вони всі з комуністів, тобто їх не сповідати треба, а звіздошити..?
........................................
А Чкаловського, мабуть, скоро теж не стане..
Я тут подумав. Якщо та баба з Рави Руської... то що це дасть? Скоріше за все з'явиться ще декілька нових забудовників... Вгадаєш звідки?
Почнуть будувати поперек Хрещатику... Мабуть дійсно варто — покидать этот Город навсегда... Не даремно, мабуть, Наталка періодично втікає — то до Харкова, то на берег Індійського океану..
...........................................
Що буде коли почати иліту сповідати?
Я про це книжку написав)), якщо цікаво — то це тут: