Паравоз Палмера — нє..?)) (LR)
(толерантності пост...)
Long Read. 18+.
Березень 2021
Ой — да какая разніца
какой фільм?
- Главноє, что дождалісь...
Я бачив дивний сон..
Гарненький липовий гай неподалік від Козячого болота. На галявинці, пофарбований в яскраво зелене — дерев'яний клозет «тіпа сортір».
Біля нього розбиває табір кочова община кабалістів-аматорів...
- А чого ми тут стали..?
- Соболя собі на капелюхи наполюєм... Диви які навколо сосни корабельні...
..............................
Десять століть по тому..
Виноградники від Лаври. Гарненька яскраво зелена собача будка. Це власність Бобіка — він
вірний друг сторожа на виноградниках. Навіщо там сторож? Щоб посполиті виноград не
крали.
- Бобік, а кусь вон тего хама за сраку.
- Бля — як ти схарив. Ладно, зараз встану — сходжу вкушу..
..............................
Ще пару століть..
Задній двір усадьби гєнєрала трєпова. П'яний сторож замолоджує Мар'яну — струнку, як корабельна сосна, покоївку.
- Мар'янка, а ідьом чьо покажу..
- Ну шо ти мнє можєшь показать, ніщєброд галімий...
- Та іді сюда, дура...
- Сча пойду баріну всьо расскажу...
Мар'янка виривається і йде. Мабуть — геть.. Сторож дивиться їй в корму і прицмокує:
- Да баба... да...
..............................
Ще декілька століть..
Будівля цк кпу...
- Моісєй Марковіч, а Лєнін всєгда молодой?
- Да.
- А юний октябрь?
- Впереді...
Через годину Моісєй присунув до себе каламаря, взяв ручку і почав виводити, водячи язиком вслід за пером: Довожу до Вашиво сведения что...
..............................
Два десятиліття later..
Generalkommissariat in der Bismarckstraße 11.
- Мольтке...
- Яволь, майн группенфюрер!!!
- Шо від тебе смердит, як від русішен швайн? Ґоріляки вчора напився?
- Яволь, майн групенфюрер!!!
- І шо файна була ґоріляка?
- Oh — es war fantastisch...
- Йди морде вмий...
- Яволь...
- Бери Сару, я візьму Мар'янку — організуєм ввечір группен..
..............................
Ще п'ять десятиліть..
- Флот китайцам продал..?
- Та то я випадково..
- Ґдє мої доля...?
- Я тобі, як тезка тезці скажу...
- Ти мнє — как комуніст комуністу... ілі можєт хочєшь...
- Ой — та хрєн би з тобою. Завтра принесу..
..............................
Ще якась кількість років відійшла у минуле без сліду..
- Юлька, а иди чьо покажу..
- Бабє своєй иди покажи корабельной...
- Юль, ти чєго?
- Сказала — нєт, ніщєброд галімий...
***
Але в тій локації енергетика я вам скажу... Там би свяченою водою покропити, але попи присіли на «Лєксуси» і пішли по тьолкам... Свяченої води не стало. Нема кому святити...
***
Але той Bellingcat монстри — нє?
От шо вони наробили? Було тихо мирно все. Зрідка булькало, але не так щоб дуже сильно. А тепер по кабінетах шо?
В одних народ рєпу сушить — яку б ще димову завісу придумати до холєри. В інших тихе злорадство розповзається — всьо мінтам про вас расскажу... пусть только спросят...
***
Дійсно якесь прокляте місце. Не можу зрозуміти в який момент воно таким стало.. Але кропити треба однозначно. Виписувати свячену воду десь з-за кордону і кропити..
***
Вова, може внатурє треба було переїхати? Але нє — то не з твоїм циганським щастям. Тільки й лишається — відволікати увагу.
Знаєш як то збоку виглядає? Окружили пацана зі всіх сторін. Залишилось з ним лише пару сподвіжників і одна соратниця. Але пацан відчуває — і ті здадуть... Попереду він бачить зелений клозет. «Тіпа сортір». Забігає в нього, закриває двері і провалюється. Воно й не дивно — тій підлозі півтори тисячі років. Чувак плаває і кричить соратникам: Робітє вброси в інтернєт. Об«являйтє всє зони красньімі. Создавайтє димовую завєсу, а я пока что-то прідумаю... я обьязатєльно что-то прідумаю... я приду..
Може потрібен лайфхак для завіси? Випусти Стерненка і посади вінідіктову. Уявляєш який Фурор буде? А головне ніхто не домахається. Навіть ті, що щиро хочуть аби Стерненко сидів довічно, розуміють — посадили ні за що. Чому розуміють? Бо це видно. Можна до Мікроскопа не ходити..
За що її посадити? Ой — а то ти не знаєш. Співстав видатки з офіційними доходами. Так можна 98 відсотків держчиновників посадити — я ж тобі вже казав..
Хоча я тобі не тільки це казав...
До речі. Байден так і не подзвонив..?
***
До чого тут Палмер? Я в курсі, що ти знаєш хто це — просто нагадаю:
A. Mitchell Palmer — Генеральний прокурор США. Започаткував — „Рейди Палмера“.. Рейди Палмера — серія силових акцій, вжитих міністерством юстиції США проти комуністів. Пароплав 'The Buford' — на якому відбувалася депортація коммі в срср, західна преса охрестила „радянським ковчегом“..
................................
Coffee break:
Перед тим як піти в минуле, совок спорадично пробував робити вигляд, що імперія все ще міцна і навіть розвивається. Прям, як вова зараз.
Але перші євреї вже починали шукати варіанти свалу. Варіант реально був лише один — отримати запрошення з Ізраїлю. Але в Ізраїль євреї (їх потім назвуть „ковбасними“) їхати не хотіли. Жити в якомусь кібуці їм не світило. Ковбасні хотіли в США..
Ще до вильоту вони вже знали — законало, чи ні. Якщо квиток був: Москва — Рим, то значить ні і це Ізраїль. Якщо: Москва — Відень, то навпаки — законало і це Сполучені Штати..
Тобі дивно і виникає питання — а вони самі собі не могли квиток вибрати? Ні. Офіційно — їх висилали. Назавжди. З врученням One Way Ticket..
Вийшовши з літака у Вільному світі, вони (ще вчора комуністи) в паніці стартували бакланити срср прям на останній сходинці трапу. Це зараз вони обжилися і схарили весь інтернет текстами про те який путін маладєц, які в них були круті батьки і квартири, яка в них ностальджі за вєлікім срср, який вони їли пломбір і грали в „ігру — зарніца“..
В арагу пєгу вони тоді там грали..)))
До речі — а не час їх всіх назад відправити? Люба успєнська вже в москві..
Department of State — що там з пароплавами Палмера, наприклад..?))) Нехай знову
поживуть в тому бардаку, який самі ж придумали і створили — нє..?
Куди саме відправити? Так в расію звичайно. Вона ж себе офіційно об'явила спадкоємницею ссср.
................................
Там пароплав, а тут паравоз..?
Я просто подумав. А чи не на часі — сформувати залізничний ковчег „красная большевічка — роза залкінд імєні рози люксємбург«, видати по квитку всім майстрам димових завіс і відправити на історічєскую родіну. Нехай візьмуть з собою всі цінні сімейні реліквії та артефакти: диски з голосом кобзона, касети з випусками ґордона, партійні квитки дєдушков, будьоновкі там різні... Тут все одно так, як вони мріють, вже не буде... А там ще встигнуть пожити так, як їм подобається. Гімн срср співатимуть хором... Кібуц собі збудують який, чи яке інше поселення.. прапори червоні порозвішують... Красота ж — ну нє..?
***
Стерненко. Тобі вартує подати позов на всіх причетних. Не до держави, а особисто до кожного. Формулювання — використовуючи службове положення і з особистих мотивів. Не люблять вони тебе — це особисте. З відшкодуванням матеріальної і моральної шкоди. Вийдеш мільйонером..
***
M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..
Голову розривало... на клапті... з усіх боків. Спереду, по боках, ззаду... На відміну від Юри, з його псевдо Рамштайном, голову Олегові ґвалтували Розовиє Рози...
Він відкрив очі.
На вулиці було світло і сонячно. Сонце пробиралося крізь щілину входу і освічувало криївку.
- Хтось пробував до мене добратися – подумав Алєжа, побачивши наполовину розмотаний колючий дріт. Пам'ять поступово почала повертатись.
- Клофелін кажеш... Буде тобі ще клофелін...
Алєжа встав на коліна і взявся двома руками за відро. В цей момент чорна думка влупила його в голову. Як кулак, при телекамерах, на погоджувальній раді... навіть сильніше — як охоронець генерала тоді в сауні... Рвучко повернувшись він засунув руки під піддони.
- Це кінець – вдарило йому в голову ще раз.. - А де ж пістолет..?
Життя, раптом — якось, не дуже вже й поступово, втратило сенс.
- Втопитися!!! – зайшов в голову розпач. Алєжа знову вхопився за відро і рвучко встромив в нього голову.
Втопитися не вдавалося ніяк, скільки він не пробував. Але прохолодна вода прогнала, поступово, чорні думки. Має вода таку властивість..
Алєжа присів на землю і озирнувся. На підлозі лежав складний ніж з
вигравіруваним вовком на жовтій кістяній ручці.
- Це ще звідки..? Мабуть Саливон згубив... – при слові Саливон — він не втримався і завив. Спочатку якось жалібно, потім виття окріпло, потім ще.. а потім — на видиху — перейшло у впевнену злу, фразу: парву суку!!!
Алєжа відкрив ножа і почав розгрібати тумбу під вікном. Діставшись до мішковини – потягнув за неї, впираючись ногами в землю.
- Сюди треба було все ховати. Ось і розкладай яйця в дві корзини...
- Ти на місці, мій дорогенький – пробурмотів Лєжа, нащупавши щось, і почав розв'язувати мішок.
Першим з мішка з'явився старенький, не змащений ТТ з зіркою на рукоятці і золотим гравіруванням:„товарищу Ворошилову К.Е. от товарища Горащенко В.В.“.
Олег невміло пересмикнув затвор, потім подивився одним оком в дуло, потім дивлячись, по театральному, патетично в голубу даль — промовив зловісно: - Одним зрадником вже менше на світі...
Поклавши пістолет на піддон, вийняв з мішка пакет „Лє Сєльпо“ і дістав з нього голубенький піджак 'Billionaire"Freddie„. Розглядаючи — де б його повісити, щоб не забруднити, не знайшов місця і знову вклав в пакет. Потім помив у відрі руки і дістав ще один такий же пакет. Знову, безпорадно оглянувшись навколо, зняв з себе майку і розстелив поверх брудно-зеленого пледу.
- Твою мать - буркнув він, вловивши запах від пледу... Зняв з себе шорти і жбурнув у дірку запасного виходу.
Після цього, дістав з пакета і одягнув на себе, сорочку "Paul Smith". Від приємного дотику тканини настрій знову повернувся.
З пакету дістався галстук – червоний "Brioni" та коробка з написом "Fendi — Karlito„, а з неї — запонки у вигляді голови в чорних окулярах, чорному галстуку та з хутром замість волосся.
- Я їх раніше за Петра надибав – похвалив сам себе Алєжа...
Ну — я там вгорі писав шо Long Read, якшошо..))
