E- піпл..
(Антон, щоб твоєю мордою просо молотили..)
18+.

Березень 2021

Когда не стало интернету, мы вышли из своих домов.
Друг друга трогали руками, пытались даже говорить...

605b34af27751.jpg

Прокинувся. Покурив. Заліз в Мережу. Хтось кинув лінк і я вже три години наспівую:
And every single day, he has to save the bridge
That"s why every bitch knows Arsen Borisоvich..

А Мережа гуде розфарбованою будівлею.. Я так і не пойняв — шо за кіпішь? Чого всі так спереживалися? Збудувати сараюшку на Андріївському можна було? А чого будівлю розмалювати то вдруг стало — вандалізм? Як там казав Паніковський — Шура, а вы поедьте в Одессу.. Побачите — що то таке вандалізм. У Львові на центральній площі збудували вандалізм. Мало тим рагулям було одного вандалізму, то знов пів площі обгородили парканом — будуть будувати ще один вандалізм...
А головне — хто б казав. Це — як ніби асенізатору зранку щось кава в кафешці... ніби гівном смердить. Чувак, то не кава смердить, то ти штани переодіти забув...

But his butt zhym-zhym....
***

Третя з половиною планета від Сонця, зденервовано літала нічним космосом. Залізничники планети (назвемо їх для зручності — жд) вже сто сорок сьомий раз пробували створити міровоє правітєльство. Жд хотіли їздити онлайн поїздами. А ще — вирощувати онлайн пшеницю, грати на скрипці під онлайн деревами, а головне — хотіли онлайн грошей... Забув — ще онлайн казино, зі скрипкою на рекламі..
Дещо їм навіть вдалося. Вдалося підняти в космос ціни на сигарети, вдалося поділити пересічних на скептиків і параноїків, вдалося навіть позакривати все, де пересічні могли б випити неонлайн кави і покумекати — а чому воно всьо оте во саме ось так... Але дещо їм вдавалося і раніше — вже сто сорок шість разів. Тому залізничники підняли ставки — вони пішли ва-банк...
Тільки похмурі вершники Апокаліпсису з жовтими очима понурі моторолопедисти Короновірусу з жовтими рюкзаками за спинами розсікали нічними містами..
Може залізничників дрочити навчити? Будуть мати заняття і то їх попустить від бажання покерувати..?
***

Бля — а може.. Може — не треба там нічого відмивати? Може — то найкраща візитівка страни затягнувшегося комунізма. Це ж на халяву отриманий бренд. Без діджиталізації і капіталовкладень.. То вам навіть любий маркетолух так скаже..

А мережа — вона, як коньяк.. Якщо з розумом, звичайно. Бо, якщо випити відро Courvoisier, то в голові відразу почнеться вандалізм...
***

Bonus track:
M&M або Хроніки Семи Перпендикулярних Ліній..

605b35a5a12df.jpg

В повітрі прошелестіли крила і на спинку крісла поруч з Маргаритою приземлився граціозний птах.
- Ти хто? – невдоволено запитала вона – Ти і є той Беркут?
- Прошу називати мене — Laughing Falcon – відповів птах. Бачу, що ти мені не рада, але мусиш терпіти, поки я віскі сьорбну. Сама й винувата – я якось не розраховував на сніг в кінці липня. В мене ще гніздо на зиму не накрите..
- А що з твого боку теж сніг падає??? – підійшовши до столика, запитав чоловік?
- А ти поверни голову і подивися, якщо не важко – розсміявся своїм клекочучим реготом "Laughing Falcon" - летів сюди то — omijałem, kurwa, ліси, гори, доли - і повернувши голову до Даші — mała, ja poproszę 10 deka..

- Вибач, зараз ми все поправимо.. – сказав чоловік, а потім звертаючись до Маргарити додав:
- Я винен перед ним.. Я колись збив його машиною на трасі Харків – Полтава..
- Так то був ти???? Я так і знав!!!
- Ну не зовсім я.. але в тій машині я був..
- Так і я ось ніяк не можу тебе уявити з довгим каштановим волоссям і золотими сережками – розреготався Беркут..