Відстороненість істини — певним чином стало провалом.
Проте — цілком наявний спосіб узріти правду в корені існує — повірити у існування Бога, котрий зачав створення світу. Нахабність Володимира Путіна — вражає — але: не знаємо ми чи треба програвати бій Сліди — провалу варті певних нісенітниць про те що нічого ми не варті: українці — найвища раса, котра має керувати світом — але: чи знаємо ми свою долю та душу?
Невже її можна вишкабувати у пральній машинці — та продати на ринку?
Формальний простір такого ставлення до часу аби не зраджувати матір — існує для того аби не здалися ніколи. Певне призначення нового часу — це спосіб патрулювати самого себе — адже чи можна просто не розуміти чудес, котрі валяються під твоїми та нашими ногами? Немає простих рішень — немає однієї істини чи одного Ісуса, — нас багато: ми це боги, котрі самостворилися.
Певна функція самовиживання стала ідеалом держави Степана Бандери. Тут треба — тримати свої фетиші — немає нового нічного клубу без завдання розуміти місце задля вагання: ти маєш бути сміливий — страх та гординя це гріх — проте молитва до Бога існує задля розчулення Ісуса Христа, що став для нас прямою дорогою до влади над світом....
