Невідворотність помилки — вражає навіть майстрів: треба не марнувати себе задля інших, — твоя дорога в тому що ти правий завше якщо це відчуваєш шостим відчуттям: немає перерви у роботі мозку.
Стан певного обдумування істини простежується у природності фактів. Відсторонення життя — треба тримати задля того аби функціонувати без шляху: Дао, шлях без шляху — всі чекають на те аби не говорити про факти — а про те чи ти розумієш таємниці життя та улюбленої книги Рея Бредбері: танці без зупинки не можуть бути зручними.
Факти про певність самовдоволення стикається із рифами в глибокому океані, котрий риється в далеких смітниках аби поцілувати сонячний вітер: треба просто полюбити себе — там існує довготривалий час аби цілувати руки життю: немає існування без тертя.
Світло пам'яті — лишень гукає аби ви витримали поєдинок із самим собою — інше уже не настільки легковажне без рис обличчя. Вулкан певності — стикається із розмаїтим витвором краси задля смаку перемоги — певна «саламандра» пече та обгорає пусту душу — нічого немає без квітів та без галасу вітру, — нічний політ Екзюпері стане реальністю — після саморозвиненості та самоосвіти: треба просто бачити початок та кінець безкінечного шляху.
