Постійний представник США при ООН заявила що Трамп ніколи їй не говорив не нападати на Росію. Зараз відбуваються великі зміни в свідомості американців, — ці люди стають дорослішими та більш вдповідальнішими. Американці починають розуміти що необхідні зміни, бо далі так жити немає жолдного сенсу: люди стали делекими від життя, всі почали грати роль для соціуму та ніхто вже не може бути справедливим до себе, — люди по всьому світу стали брехати собі про щастя та нещастя і стали пити аби заглушити цей біль душі, який говорить про те що люди ідуть не туди і що необхідно змінювати свою свідомість якщо ти хочеш змінити світ та дати іншим людям надію на щасливе майбутнє: відлітає найцінніший ресурс, який не купити за гроші, час, і люди вже не хочуть тікати від правди аби сховатися від себе, люди хочуть почати жити по-справжньому аби прийняти правду про своє життя та змінтися аби дати енергію іншим для повстання проти системи, — люди хочуть змінити цей мертвий світ, в якому немає світла для того аби мати шанс жити, літаючи як вільна людина ,котра може мати відчуття реальності, а не як ізольована тварина, яку помістили до клітки, бо вона може покусати інших.

Всі хочуть великих змін та ніхто не знає як перемогти систему — бо ця система була створена самими людьми, котрі хотіли вижити аби мати можливість жити у мирі та достатку — а вийшла тюрма, яка вбиває дущу. Тож люди почали прислухатися до себе аби змінити існування своєї душі, котра не може більше терпіти поразок та розчарувань. У людини відбірали серце, бо вона не може любити — людина лишень існує як робот що запрограмований на прості фунції інстинктів та не може мати свободи для власного розвитку та еволюції до неба сходинками поступу та вміння іти до світла, що народжується у далекій ночі сну, що демонструється людині, котра не може прийти до себе аби зуміти побачити своє дзеркальне відображення для перемін у кращу сторону...

Люди зреклися свободи, ставши вмонтованими у цей світ, який є злом. Саме тому люди зараз прагнуть вийти із матриці та побачити рельний світ який перетворився на пустиню де вода є та немає піску по якому можна ходити аби напитися води :всі стали духовними інвалідами, котрі не здатні на сміливий крок до життя, всі стали іти до смерті аби її перемогти та всі забули про те що вони живуть саме тут і зараз і що смерть лишень рятує людину від смерті духовної смерті, бо смерть тіла це звільнення від тенет матерії, котра дає ілюзію багатства та не може нагодувати душу, котра спрагла перед енергією внутрішньої свободи та сили світла...

Тож ми маємо прийти до свідомості аби прокинутися від цього сну, котрий тягне нас на дно та може нас перемогти лишень тоді коли ми будемо тікати від своєї душі та перемагати себе, ведучи війну проти власного розуму, котрий говорить нам про те що це все немає ніякого значення адже ми боги, котрі мають стати вільними та мудрими аби виконати ту місію, із якою ми прийшли на цю землю: лишень свобода та енергія можуть дати нам право на власне існування що може відкрити перед нами вічність, котра несе інтелект для поступу до зірок.

Отже, ми повинні переступити через всі соціальні бар'єри, котрі стримують нас від революції та усвідомлення власної влади над матерією, рабами котрої ми по власній помилці стали.