Певним чином — навіть широкомасштабна бідність та корупція нас не зламали та не стали перешкодою для цивілізованого розвитку та еволюції мозку і тіла, душі та розуму — мудрості та досвіду.
Втім. Я би не сказав що наша ціль — європейська інтеграція. Наша ціль — збудувати своє. Мати своє. Та відстоювати із чесністю та гідністю своє та свою державу і землю. Все це важко та не зрозуміло — проте не для нас, молоді України, — це не зрозуміли для гомо совєтікусів, котрі були виховані як злодії та солдати комунізму Сталіна.
По великому рахунку — те що ми маємо не маленьке та не нікчемне: ми маємо багато ресурсів — втім: найголовніший ресурс це талановиті та красиві люди, що хочуть тут жити — це будувати та для цього класти свою творчу енергію. І таких не мало.
І різноманітність таких для котрих Україна та наша держава не пустий звук та просто можливість нажертися та нажитися за рахунок співітчизників — велика. Ми просто поступово йдемо до своєї мети — до багаства, до свободи, до прав людини та до великого існування нас самих як громадян світу та частини Заходу.
