Багато в чому саме любов відкриває двері свободи. Так, це правда — любов це цивілізаційна основа будь-якого розумного життя. Але — також це інтелект: треба навчатися та дізнаватися про певні механізми розвитку та служіння. По суті — саме свобода принесе бажаний результат — саме свобода як дитина любові принесе цивілізацію.
Але — важливо також певним чином цінувати різнобарвність та ідентичність — народ стає вільним тільки тоді коли він сформував культуру та традиції: це погляди, це ідеологія, це певні можливості того що для тебе є цінність та мораль. Саме мораль виконує роль каталзатора еволюції та розвитку. Навіть знання без любові нічого не варті..
Також треба розуміти що існує певний простір та час аби жити — це існування коли ти маєш свою місію та глобальний порядок речей коли нація може існувати лишень як те що що формує свою руку допомоги іншим та свою свободу котра може перемагати навіть зло: адже Америка перемогла Радянський Союз: вона була добром та світлом. Далі це певні механізми просвітництва та формування свого характеру: це можливість здобути розум задля того аби творити.
По суті — немає ніяких вчень котрі дали би змогу спастися: нічого не зможе сформувати процес обретіння знань — задля того аби стати вільним та спастися треба пережити все самому — треба йти до своєї мрії — треба перестати боятися та треба перестати відсторонюватися від інших: Америка це соціалізація суспільства котре має бути відкртиим та чистим. Навіть в Європі немає цивілізації — аби це здобути треба бути світлом.
І далі. Це певні мотиви нової гри — всі хочуть бути господарями гри, людина зраджує свою расу, людина хоче просто десь примкнутися, десь завоювати для себе владу — але: це все не приносить квітів спасіння та того на що ви чекаєте: для того аби здобути те на що чекаєш треба сформувати свій функціональний обов'зяок, свою чашу страждання та гріха — свій екзистенційний здобуток що може дати іншим рівень еволюції. Аби здобути те що ти хочеш отримати — спершу треба зробити те для чого ти був посланий. Все це певні риси світу коли існує безкінечна любов.
І далі. Треба розуміти що для світу важливі ті хто не зреклися — не треба зраджувати себе, не треба зраджувати інших — не треба переконувати себе що фашизація та тиранія приведуть до свободи: ви закриваєте очі, вам сниться рай котрого у вашому житті немає — ви хочете просто втекти від роботи — ви просто хочете залишитися у своєму теплому світі ілюзії та снів: аби стати великим треба привнести своє послання — треба подати іншим руку. Все це робить тебе тим хто залсуговує на багаство: просто так його нікому не дають.
І далі. Це те що варто зробити аби стати собою — аби не тікати від світу, аби тихо не страждати, кінчаючи життя самогубством: духовність приведе до блаженства: час аби стати відкритим для світу настає. Треба почати формувати своє слово, свою науку, своє вчення, свої погляди та час аби приборкати цю стихію лінивості та зради обмежений: аби стати успішним треба просто служити, просто знайти свою можливість подати свою кров, своє тіло, свою душу: не станьте тим хто вб'є свободу, розповідаючи казки що ви всіх спасли: очі закриті...
