Також це пролита кров. Життя вже ніколи не буде іншим... Це смерті сотень тисяч людей — і це впереді певне розуміння безцінності людського життя. Також це певні форми вияву біди та болю: люди мають жити вічно та любити аби зберегти себе в цьому різношерстному світі.
Також це певний вияв добра та краси — це облік моралі та обличчя зі шрамами: життя вкидає у біль та смерть, але: є ще безсмертя в наших очах. Все це спроби розповісти про несказане та невимовне, про смерті котрі стають жертвоприношенням заради вічності нашої землі. Все це просто картина задля того аби намалювати на ній рух вперед та зупинки.
Також це певний формат нових відносин — це життя без посередників та без ангелів: просто все в твоїх руках і ти можеш ще багато чого створити, життя береже все, кожне слово та кожне почуття. Ми стаємо новими та відвертими — це все природа нової землі що тут народжується. Нова біль та новий спомин, кожне серце б'ється аби жити та любити. Ми маємо свою землю та її захищаємо від супостата: це просто героїзм кожної маленької людини...
Також це певний час коли треба все обдумати та провідчувати: ми ще можемо дуже багато привнести в життя світу: ми культурні та духовно багаті, життя прагне не багатства та не болю — життя прагне нових вражень та драм: це все повчає та робить безкінечним, — життя може здобути задля нас дуже багато, адже ми його діти.
