ШОК! Електростатичний заряд і малий розмір дозволяють нанопластику проникати всередину клітин людського організму.
Я сама передивилась фільм Nanoplastics. Threat to Life від АЛЛАТРА — і тепер бачу світ зсередини: мікро- та нанопластик не просто забруднює — вони проскакують у наші клітини, зламуючи електрику життя. Нейрони — мов маленькі батарейки — починають мигати або гаснуть без звуку. Заряджений пластик порушує канали іонів, запускає програму саморуйнації й шепотує про кінець взаємодії в мережі.
Заряджені частинки мікро- та нанопластику порушують природні біологічні імпульси, що лежать в основі життя. Так, поступово вони руйнують механізми, завдяки яким біосфера існує і взаємодіє. Ця загибель починається зсередини – повільно, майже непомітно, але невідворотно. Навіть те, що сьогодні здається здоровим і живим, вже заражене мікро- і нанопластиком.
На сьогоднішній день на нашій планеті вже накопичилося стільки мікро- і нанопластику, що цього вистачить, щоб знищити всю біосферу кілька разів. І кількість пластикових частинок зростає з кожним днем.
Ми рідко думаємо про себе як про електричну систему, але саме так і функціонує наш організм. Природа створила досконалу систему, де все взаємодіє завдяки електричним імпульсам. Але вона не могла передбачити одного: що людина сама створить ворога, здатного зламати цей ідеальний механізм.
Вивчаючи мікро- і нанопластик, ми з'ясували, що його головна зброя невидима: це електростатичний заряд, який він накопичує і утримує. Саме цей заряд починає руйнувати нас зсередини, починаючи з самої основи життя — з клітини. Всередині клітини заряджений нанопластик завдає найбільшої шкоди. Він порушує зв'язок між клітинами, запускає програми самознищення і позбавляє клітини здатності генерувати енергію для підтримки життя. Питання в тому, як пластик це робить?
Електростатичний заряд і малий розмір дозволяють нанопластику проникати всередину клітин людського організму. Особливо наочно вплив нанопластика на роботу клітини можна простежити на прикладі нейронів — клітин нервової системи, оскільки їхня робота безпосередньо пов'язана з генерацією і передачею електричних сигналів.
Валерій Еткін, доктор фізико-математичних наук і член Європейської академії природничих наук, підкреслює, що вплив нанопластику на нервові клітини проявляється на найфундаментальніших рівнях:
«Нанопластик істотно впливає на генерацію і передачу нейронних імпульсів через множинні механізми впливу на іонний транспорт і електричні процеси в нейронах, що передають нервові імпульси в організмі.»
Тобто кожен нейрон працює як мініатюрна батарейка. Він постійно підтримує різницю зарядів між внутрішньою і зовнішньою сторонами своєї мембрани. Завдяки цьому нейрон «готовий» в потрібний момент передати сигнал далі.
Заряджений нанопластик порушує цю крихку рівновагу, і клітина починає поводитися непередбачувано. Нейрон може включитися завчасно — немов лампочка, що блимає без команди, — або навпаки, вимкнутися і не передати сигнал, коли це потрібно.
Таке втручання порушує роботу всієї нейронної мережі — немов у місті починаються перебої з електрикою — райони один за одним занурюються в темряву, настає блекаут.
Крім того, як показали дослідження китайських вчених з Southern Medical University в Guangzhou, нанопластик втручається в роботу іонних каналів.
Нанопластик, який несе на собі електростатичний заряд, може взаємодіяти з іонними каналами і змінювати їх форму. Це призводить до того, що «ворота» або не відкриваються, або залишаються відкритими занадто довго. Це також порушує нормальну передачу сигналів у всій нервовій системі.
Й це не хорор — це реальність, і кількість пластика зростає щодня. Хочете знати, як це працює зсередини? Дивіться фільм тут:
https://www.youtube.com/watch?v=BVap0MdbCZg
