До уваги українських політиків, культурних діячів, перекладачів, науковців, освітян та інших зацікавлених сторін
Від 1 квітня 2022 року набуває чинності новий транслітераційний стандарт ДСТУ 9112:2021, важливість якого особливо зростає у зв'язку з реальними перспективами включення української мови в коло мов Євросоюзу. Це означає, що світ не тільки більше цікавитиметься українською мовою, а й потроху підключатиме її до процедур опрацювання природної мови. А тут без ізоморфної транслітерації не обійтися. Тож у цьому документі втілено рекомендації академічної Транслітераційної комісії від 16 листопада 2000 року, і він повністю відповідає сучасним вимогам до подібних систем.
Крім того, цей стандарт буквально підриває фундамент російської пропаганди щодо вторинності української мови – адже в ньому зафіксовано існування давньоукраїнської мови принаймні з X століття.
А ось як бачить цю тезу Олексій Арестович (Радіо НВ. https://www.youtube.com/watch?v=pVLtXJIpbG8).
22:20 – 23:20. «Два такі центри сили в Східній Європі не можуть ужитися <…> І <…> в цьому конфлікті ми маємо ставати проактивними <…> Треба сміливіше забирати спадщину і воювати за неї».
ДСТУ 9112:2021 дає наукові підстави для того, щоб ми активно повертали собі свою історичну спадщину.
Цей стандарт застосовують для кирилично-латиничної транслітерації (латинізації) і ретранслітерації на кирилицю (зворотної транслітерації) українських текстів:
- у міжнародних інформаційних базах і багатомовних текстових корпусах;
- у міжнародних інформаційних системах;
- у наукометричних системах;
- у документах, які засвідчують фізичну чи юридичну особу;
- у друкованій продукції (географічні карти, монографії, довідники тощо);
- для реквізитів бланків офіційних документів (угод, листів, протоколів, актів тощо) та адрес на конверті, що містить офіційний документ;
- на вивісках і дорожніх щитах для позначення назв вулиць, закладів, організацій, установ і населених пунктів;
- у телекомунікаційних мережах;
- на транспортних засобах та інших об'єктах, які перебувають під юрисдикцією України;
- для товарних знаків і рекламних текстів;
- для назв клубів і спортивних команд;
- в інших випадках, коли виникає необхідність транслітерувати чи ретранслітерувати українські тексти.
Додаткова інформація тут: https://dntb.gov.ua/news/%d0%bd%d0%b0%d1%86%d1%96%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b0%d1%80%d1%82-%d0%b4%d1%81%d1%82%d1%83-91122021-%d0%ba%d0%b8%d1%80%d0%b8%d0%bb%d0%b8.
Упровадження цього стандарту – справа державної ваги. Тепер важливо простежити, щоб наші політики не робили вигляд, що «не знають» про цей стандарт.
#UkrajinaNotUkraina
