Сьогодні у Києві я прищепився проти COVID-19. Почуваю себе добре і усім раджу, якщо є змога, зробити те саме. Щеплення робили китайською вакциною CoronaVac — не найбільш модна і розпіарена з наявних на світовому ринку вакцин, але вона цілком ефективна. Начебто нічого особливого, але одна річ таки роздратувала.
Дуже добре, що нарешті організували загальнодоступні центри у містах-мільонниках. Коли я приїхав вранці, як і очікував, там був натовп і довжелезна черга з пенсіонерів, яких направили сімейні лікарі, та молоді, яка дізналася про вакцинацію з новин.
А от що роздратувало, так це те, що коли приїхав за кілька годин після обіду, там, як і очікував, вже нікого не було. Де-не-де до прийомних столиків підходили поодинокі люди, але загалом у величезному приміщенні переважна більшість з присутніх були лікарі. Ані черги, ані натовпу — взагалі нікого, і це при тому, що і вакцина ще була, і лікарі були на місцях — не було тільки пацієнтів.
Саме щеплення пройшло дуже добре, лікарі були добре організовані і дуже чемні. Здоровенний зал був звільнений від меблів, гарно вентильований та розгороджений на ізольовані кімнатки із прийомними столиками. Я заздалегідь прочитав список потрібних документів у новинах і узяв із собою усі, які могли знадобитися — паспорт, ідентифікаційний код, договір із сімейним лікарем та телефон із встановленим додатком Дія та зареєстрованою заявкою на вакцинацію у ньому.
Так, мені і досі не подобається цей додаток, але я підкоряюся вимогам держави, що ведуть до суспільного блага, як-от масове щеплення. Тому у лікарів була уся потрібна інформація, їм не треба було витрачати на мене багато часу і примушувати інших чекати, наражаючи усіх на небезпеку зараження. Тим неприємніше було бачити кількох людей, що метушилися, намагаючись пояснити лікарям, що вони забули те або інше. Вочевидь, у новинах та інформаційних повідомленнях вони завжди читають тільки заголовок.
За попередньою інформацією, загалом у наявності було більш за 1600 доз вакцини. Але ті кілька сотень відповідальних людей, що вишикувалися у чергу вранці, отримали свої щеплення, розійшлися — і нікого не залишилося. У нас усього десяток-два відповідальних сімейних лікарів на весь Київ?
Проте ні, ця історія в першу чергу не про лікарів. Зрештою, лікарі — сучасні українські герої, які намагаються рятувати життя навіть у нашій недореформованій радянській системі охорони здоров'я. Вони й сьогодні приїхали у центр Києва у свій вихідний — суботу, щоб робити нам щеплення, і завтра — у неділю, теж приїдуть.
Ця історія — про нас. Так, дурні телевізійні агітатори лякають нас побічними ефектами різних вакцин та дуже люблять порівнювати їх ефективність. Будьте певні, вони самі та їх рідні вже давно прищепилися. Є навіть такі діячі, що взагалі радять не вакцинуватися та не вакцинувати своїх дітей. Будьте певні — вони також давно зробили щеплення та прищепили своїх дітей.
Так, статистично невеликий ризик тяжких наслідків є — він завжди є, бо організм кожного з нас певною мірою унікальний і має свої індивідуальні реакції, у тому числі алергічні та інші. Але цей ризик не йде ні в яке порівняння із ризиком нагло померти усього за кілька днів. Робіть свій вибір та пам'ятайте, що не робити нічого — це теж вибір, і за нього треба буде відповідати.
Коли кілька років тому, радіючи отриманому врешті безвізу, я отримував у новенькому паспортному центрі мій новий біометричний закордонний паспорт, черги були неймовірні. Ми складали списки, записувались звечора, коли хтось відійшов — напружено з'ясовували, чия зараз черга. І так було увесь день, увесь тиждень, увесь місяць. Ну звісно, то ж серйозна справа — закордонний паспорт, а не така дрібниця, як жити або померти.
Невже у розпал епідемії українці можуть дозволити собі не читати новини? Ігнорувати сайт МОЗ та відповідні телеграм-канали? Досі розповсюджувати дурнуваті історії про те, що коронавірусу не існує, що їх для нас вигадали російські творці історій про розіп'ятого донбаського хлопчика та інших казок про пласку Землю? Гребувати китайською вакциною і чекати індійську або німецьку аж допоки не сконають у неймовірних муках, бо їм не вистачило кисневого концентратора?
Запам'ятайте, попри усю величезну відповідальність політиків та медиків, в першу чергу ваше здоров'я, здоров'я оточуючих, вашої сім'ї, родичів, друзів потрібне не лікарям, не політикам, а саме вам. Якщо ви не хочете узяти на себе відповідальність за своє та їхнє здоров'я, не хочете навіть пальцем поворухнути у свій вихідний, щоб не стати джерелом інфекції та масовим вбивцею для них усіх — не дивуйтеся, що політики, яких ви обираєте, потім вас обкрадають, а ваш клоун-президент вас відверто зневажає. І як наслідок, ви не вірите одне одному та державі, яку ви побудували.
Щоб не тільки пережити епідемію, а й змінити країну, нам треба змінити свої звички. Саме час.
