Я погоджуюся із думкою про те, що найстрашніша зброя, яку Захід нам не квапиться поставляти — це західні офіцери. Люди, які будували та водили Абрамси та Леопарди, люди, які створили та поставили на озброєння HIMARS та F-16. Люди, які побудували найбільші, найуспішніші та найбагатші країни. Дядьки на кшталт Кріса Кайла, Карлоса Хескока або Дугласа Макартура нам дуже б знадобилися.
Бо як і кожна велика компанія, яка тримається на менеджерах середньої ланки (особливо на менеджерах з продажу), армія тримається на сержантах. І якщо відкинути умовності, із чим, звісно, ніхто зі «справжніх» офіцерів ніколи у житті не погодиться, сержант — це найменше офіцерське звання.
Людина на цій посаді вже має не тільки технічні навички, але і навички менеджера, бо працює з людьми. Починаючи саме з сержантів, навички менеджменту, організації себе, власного часу, а також керування іншими, стають найважливішими. Що більше звання, то важливішими вони стають за технічні навички. Це працює і у зворотній бік, гарні цивільні менеджери — вони і в армії мають стати гарними офіцерами.
Простіше кажучи, будь-який піджак із дипломом MBA, якщо він сам по собі людина нормальна, а ще і вчився нормально, має бути і гарним офіцером, якщо що. Саме тому багато з цивільних українських менеджерів так гарно вписалися в українську армію.
І це ті якості, які треба щосили підтримувати в українському суспільстві, чи це приватні компанії, чи то держслужба, чи то армія. Саме тому негідників на кшталт Гетманцева, Єрмака, Зеленського або Татарова, які пропагують рейдерство, монополізм і душать персональну ініціативу та підприємництво, треба викорінювати.
Але це саме ті якості, які треба якомога більше пригнічувати у ворога. У російській економіці путін та його банда дуже добре впроваджують монополізм, розвивають свавілля силовиків, безкарність влади та душать будь-яку підприємницьку ініціативу, яка має породжувати та виховувати покоління менеджерів середньої ланки. Тут їм не треба допомагати, та й, чесно кажучи, спостерігаючи усі блискучі результати, які вони у цьому показують, навряд чи хтось взагалі впорався б з цим краще.
А от у плані пропаганди, контрпропаганди та дезінформації, направленої на командний або менеджерський склад ворога (а я, як ви помітили, вважаю, що це одне і те ж, вони переходять один у інший), нам ще багато є куди рости. Наприклад, візьмемо знамениту публікацію у Таймс, де Залужний розхвалює Герасимова, каже, що слухав його лекції, читав його книжки та інше.
Ну, я, звісно щось з відкритих джерел теж читав, там є багато цікавого. Є суконно-казенна мова, є вислови, від яких блювати хочеться, коли зрозумієш, що він це про війну з нами, про винищення нашого народу. Але дійсно, як би автори ідеї «гібридної війни», чи це Герасимов, чи ті, хто йому там книжки та лекції готували, заслуговують на деяку мінімальну повагу.
Але ж, тим не менш, при усьому розумінні труднощів перекладу та любові журналістів витягати слова з контексту, і при тому, що далі по тексту росіян таки обісрали як треба, хіба оце:
«Я виріс на російській військовій доктрині й досі вважаю, що вся військова наука знаходиться в Росії. Я навчався у Герасимова. Я читав усе, що він колись написав... Він найрозумніший з людей, і мої очікування від нього були величезними»
- чи це усе загалом не занадто?
Та ні, пані та панове — не занадто! Героїзм української армії, ТРО та інших добровільних формувань, які зупинили гігантські колони техніки рашистів і змусили їх завмерти під Києвом, не відміняє ідіотизму російських командирів на кшталт Герасимова, які їх там кинули. Той самий Герасимов, із його обличчям багаторічного пияка, армійського дуболома та імбецила. Або ця жирна свиня Кадиров. Вони ж ледве язиком ворушать. Вони ж явно клінічні ідіоти. Але вони мають бути, принаймні у наших публікаціях, спрямованих назовні, мерзотниками та військовими злочинцями, але тим не менш, серйозними, справжніми командирами ворога та військовими геніями.
Дебільні командири у ворога — набагато кращі за звичайних. Усі ці Герасімови, Шойгу, Кадирови, Суровікіни, Гіркіни, Пригожини та навіть, горіти йому у пеклі, путін, і їх командири та підлеглі — з інформації, спрямованої назовні, такої, як стаття у Таймс, весь цей цирк має думати, що вони військові генії і їх дії правильні. Більше такого менеджменту, більше хаосу, більше військових заколотів, більше пекла!
Незрозуміло тільки чому такого роду дезінформацією, пропагандою та контрпропагандою займаються такі люди як Залужний або Буданов, або волонтери, у яких, здається, інших зайнять вистачає. Де наш ватний міністр культури Ткаченко, чим займається цифровий міністр Федоров? Коли вони збираються узятися до роботи?
Том Купер називає кацапське керівництво Keystone Cops — досить влучно, якщо подивитися на їхні пики у заголовках новин. Вчіться як не треба робити.
Слава Україні!
