Останні події навколо виборчої кампанії в президенти США дали привід для оптимістичного прогнозу геополітичного майбутнього України. Так, значно зросли шанси стати президентом США у Гілларі Клінтон, у якої свої особливі фінансові відносини з Україною та досить негативне ставлення до Росії.
Про те, що може значити перемога Гілларі для України та хто від цього може виграти коротко у цьому пості.
СПОНСОРСТВО ФУНДАЦІЇ КЛІНТОНІВ З УКРАЇНИ
Рік тому газета Washington Post опублікувала статтю, у якій показала країни походження найбільших закордонних донорів Фундації Клінтонів (Clinton Foundation) у період з 1999 по 2014 роки. Серед закордонних донорів серед фізичних осіб доволі несподівано лідирує Україна:
Джерело: http://www.wsj.com/articles/clinton-charity-tapped-foreign-friends-1426818602
Фундація Клінтонів – це неприбуткова організація, у якій працює 2 тис. людей, що займаються благодійними проектами по всьому світу. Згідно Wall Street Journal, відповідальним за перше місце України в даному рейтингу є Віктор Пінчук.
Віктор Пінчук та його дружина почали надавати кошти Фундації Клінтонів в 2006 році, після того, як їх з Клінтонами познайомив політтехнолог Дуглас Шоен.
В 2008 році Пінчук пообіцяв надати організації Клінтонів 29 млн. дол. Між 2009 та 2013 роками Фонд Віктора Пінчука надав організації Клінтонів щонайменше 8,6 млн. дол.
Джерело: http://pinchukfund.org/ua/photo_and_video/photogallery/41/
ГІЛЛАРІ КЛІНТОН Є НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНИМ ПЕРЕМОЖЦЕМ НА ВИБОРАХ ПРЕЗИДЕНТА США У 2016 РОЦІ
У гонці за крісло Президента США в останні півтора місяці відбулись драматичні зміни – значно збільшився відрив Гілларі Клінтон від її ймовірного основного суперника Дональда Трампа:
Для США подібний розрив у рейтингах майже неможливо надолужити, про що красномовно свідчать коефіцієнти ставок у букмекерських конторах:
Джерело: https://sports.betway.com/#/politics/us
ГІЛЛАРІ КЛІНТОН ЗАЙНЯЛА НАЙБІЛЬШ ЖОРСТКУ ПОЗИЦІЮ СТОСОВНО РОСІЇ
Як правило, кандидати в президенти від демократів в США більш схильні до доволі миролюбної міжнародної позиції, від республіканців – більш бойової. Цього разу все, швидше, навпаки.
Гілларі Клінтон виділяється значно сильнішою антиросійською риторикою, як у порівнянні з будь-яким кандидатом у президенти США, так і з чинним Президентом Бараком Обамою. Вашингтон Пост повідомляє, що нібито в 2014 році на приватному заході по збору коштів Гілларі порівняла Путіна з Гітлером (Джерело: http://www.washingtontimes.com/news/2015/jun/9/hillary-clintons-hawkish-position-on-russia-troubl/?page=all).
Натомість, вперше в історії виборів в США появився відкрито проросійський кандидат – Дональд Трамп. Путін та Трамп уже встигли публічно обмінятись симпатіями. Разом з тим, Трамп відомий частими змінами своєї думки та суперечливими висловлюваннями. Так, Трамп також заявляв, що наразі США підтримують Україну більше на словах, ніж на ділі.
Все ж, судячи із ряду висловлювань, перемога Гілларі є більш бажаною для України, ніж Трампа. США є основним донором військової та фінансової допомоги Україні. На США історично можна було значно більше розраховувати в плані політичної підтримки, ніж на подекуди проросійську Європу.
ПІНЧУК ТА КОМАНДА МАЙБУТНІЇ ЛІДЕРІВ, АБО ЩО ТАКЕ АСПЕН
Ймовірна перемога Гілларі на виборах логічно ставить питання про те, як може змінитись не тільки зовнішнє, але й внутрішньополітичне життя в Україні, хто з політиків від перемоги Гілларі може виграти.
Не секрет, що багато з політичних призначень в Україні погоджуються із США. Уже цілком публічно обговорюються наполягання США по заміні Генерального прокурора, побажання щодо складу уряду та інших важливих посад. У даному контексті слід звернути особливу увагу на уже доволі давній і дуже бурхливо ростучий феномен Аспену.
Аспен – це, свого роду, «школа лідерів», створена Фондом Віктора Пінчука в тому ж 2006 році разом з Інститутом Аспен в США. Білл та Гілларі є частими та найбільш відомими спікерами на Фестивалі Ідей Аспена в США. Фундація Клінтонів також має спільні проекти з Інститутом Аспену.
Як зазначається на сайті Фонду Пінчука, головне завдання Аспен – поширення «ціннісно-орієнтованого типу лідерства». Через цю школу пройшло вже понад 200 людей і наразі організація виокремилась в окрему структуру, формально більше не пов'язану із Фондом Пінчука.
Уже на даний час перелік осіб, що пройшли дану школу вражає. Так, в березні 2016 року стало відомо, що Наглядову Раду The Aspen Institute в Києві очолить Наталя Яресько. До лав членів Аспен-спільноти в Україні уже входять заступник Міністра фінансів Олена Макеєва, Міністр АПК Олексій Павленко та його заступниця Владислава Рутицька, Міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, Заступник Голови АП Дмитро Шимків, Заступник Голови НБУ Владислав Вашкован; народні депутати Богомолець, Климпуш-Цинцадзе, Гопко, Соболєв (Єгор), Каплін, Мусій, Сюмар, Береза та ін.
Нещодавно із представниками Аспен офіційно зустрічався Петро Порошенко.
При цьому, не варто сприймати Аспен як масонську ложу, і тим більше, як «команду Пінчука», адже конкурси на участь в бізнес-школі завжди були публічні, як і імена їх учасників, керівників та спонсорів. Однак феномен, започаткований в Україні Віктором Пінчуком, уже став місцем для налагодження зв'язків для багатьох майбутніх політиків.
А добрі відносини, вибудовані із ймовірною майбутньою адміністрацією Білого дому, при бажанні, можуть повернути Віктору Пінчуку доволі значний вплив в Україні.
P.S. СТОСОВНО РЕСПУБЛІКАНЦІВ США
Для тих, хто уже встиг образитись на республіканців за те, що у них в праймеріз лідирує умовно проросійський Трамп, хочу наостанок зауважити наступне: Трамп зовсім не представляє класичних республіканців, так званих консерваторів. На форумі консерваторів США в 2016 році, на якому пощастило побувати також автору, Трамп в голосуванні зайняв далеке третє місце (детальніше про це в статті «Збити Трампа: які настрої у консервативних еліт США»).
Раніше Трамп давав кошти демократам, і міг би з такою ж легкістю і безпринципністю бути кандидатом від демократів, створивши для Клінтон багато проблем. Шансів перемогти у Трампа немає. Тому, дивним чином, Трамп лише допомагає Клінтон виграти вибори.
Щодо республіканців, то їхні громадські активісти та представники в Конгресі є першими, хто виступають за надання якомога більшої військової підтримки Україні. Зокрема, партнером консервативних організацій США (Americans for Tax Reform, Taxpayer Protection Alliance, The Heritage Foundation, Atlas Network) є також Українське товариство економічних свобод, що я очолюю. За результатами зустрічей з членами Конгресу та громадськими лобістами можу оптимістично стверджувати, що партія Рональда Рейгана як була, так і залишається ярими противниками російського імперіалізму та готові збільшувати підтримку України. Це буде особливо актуально у зв'язку з необхідністю дистанціюватись від проросійської риторики Трампа після його провальних виборів. Впевнений, що після оновлення Білого дому як демократи, так і республіканці будуть мати спільну позицію щодо значного зростання підтримки України.
