У росії зберігається перевага в повітрі. Разом з тим, наземні військові дії вона проводить вкрай невдало. А все тому, що з самого початку рф допустила грубі стратегічні прорахунки, які неможливо виправити ситуативними тактичними успіхами, за які доводиться платити високу ціну.
Прорахунки кремля
Без найменших сумнівів можна сказати, що перед початком наступу кремль хибно оцінив розклад сил. За великим рахунком, рф готувала не серйозну військову операцію, а зухвалу авантюру. У москві чомусь вважали, що українська армія не чинитиме спротиву і повториться 2014 рік, коли майже безкровно вдалося анексувати Крим.
«рф готувала „спецоперацію“, яка дуже нагадує операцію в Криму у 2014 році. Росіяни абсолютно не брали до уваги, що українська армія буде чинити опір. Не можна нападати на країну, в якої 250 тисяч військових, угрупуванням, чисельність якого 200 тисяч. Це не відповідає ніяким військовим канонам. На рівні планування наступу на Україну були допущені стратегічні прорахунки. Це мертвонароджена „спецоперація“, більше схожа на необдуману авантюру. Так не воюють у 21 столітті», - розповів військовий експерт з Азербайджану Агіль Рустамзаде.
Він переконаний, що російська армія вже не спроможна тактичними кроками виправити стратегічні прорахунки, які допустило її керівництво.
«Стратегічні прорахунки при плануванні операції завели російську армію в положення, коли вона втратила наступальний темп, не виконала поставленні завдання по захопленню міст і має великі втрати бойової техніки», - відзначив експерт.
Про втрати загарбників на землі говорять багато. Водночас, за словами Рустамзаде, у повітрі ворог також перестав відчувати себе впевнено. Окупант перейшов до використання стратегічних ракет, а його літаки знизили інтенсивність авіанальотів.
«Росія вже не може ефективно використовувати свої ВМС. Літаки літають, але не у такій кількості, як було в перший тиждень. „Стінгери“ зіграли свою роль. Більше 120 літаків і вертольотів — це катастрофічні втрати навіть для великої армії. Росія почала застосовувати стратегічний запас ракет. Це говорить про те, що у неї все менше оперативно-тактичних ракет, які можуть працювати на глибину 500 і більше кілометрів. Вони застосовують крилаті ракети повітряного базування типу „Х-101“. Такі ракети можуть нести ядерну боєголовку», - розповів експерт.
Крім того, не на користь загарбників зіграла взаємодія України і НАТО щодо обміну розвідданими. ЗСУ краще поінформовані за ворога, в якого розвідка працює на низькому рівні. Щоб отримати інсайдерську інформацію рф застосовує авіацію і живу силу, що свідчить про відсталість її розвідки в цілому.
Чому Україна вибрала вірну тактику оборони
У перші дні війни часто звучали запитання, як так сталося, що російська армія взагалі змогла перетнути кордони. Мовляв, чому на кордонах не була вибудувана умовна «лінія Маннергейма». Втім, ті, хто озвучують подібні закиди на адресу очільників країни, не беруть до уваги протяжність кордонів з білоруссю, рф і Кримом. Агіль Рустамзаде переконаний, що українське військове керівництво вибрало правильну тактику ведення боїв, коли дозволяє довгим ворожим колонам заїжджати вглиб країни.
«Росіянам дозволяють просочуватися вглиб території, після чого обрубують їхню логістику. Російські танки потрапляють у полон, бо в них закінчується паливо. Якби українська армія героїчно побудувала лінію вздовж білорусько-російських кордонів і стояла там на смерть, зараз не було б половини ЗСУ. Керівництво вибрало правильну тактику з використанням асиметричних способів війни. Це війна засідок, в якій українська армія досягає значних успіхів. Із 200 тисяч російської армії десь 50 тисяч вже неспроможні вести бойові дії. Але найбільше на зниження їхньої боєготовності впливають великі втрати бронетехніки», - пояснив експерт.
При цьому він вважає, що для вдалого відбиття наступу противника ЗСУ потрібні не стільки сучасні системи ППО, скільки протитанкове озброєння.
«ППО потрібна Україні, але критичної необхідності у ній нема. Ніде у світі нема протиповітряних і протиракетних систем, які б на 100 % прикривали міста. Зате критично важливо, щоб Збройним силам поставляли достатню кількість протитанкової зброї», - відзначив експерт.
Які міста може захопити ворог
Під найбільшою загрозою залишається Маріуполь. Місто може впасти, зокрема, через численні жертви серед цивільного населення, що деморалізує військових. Як відомо, згідно з офіційними даними, у результаті ворожих обстрілів загинули понад 2 тисячі маріупольців.
«У Маріуполі дуже складна ситуація. Можливо, що місто не втримають через цивільне населення. Якби там не було цивільних, військові могли б вистояти, але коли перед їхніми очима вбивають цивільне населення, це сильно деморалізує», - зазначив Рустамзаде.
Що ж стосується таких великих міст як Київ, Одеса чи Харків, то експерт скептично оцінює шанси росіян захопити їх.
«Росія продовжує крок за кроком руйнувати квартали Харкова, застосовуючи ракети та авіацію. Але у неї нема сил, щоб взяти місто. Стосовно Одеси, то, вочевидь, командуючий морської піхоти або всього військово-морського флоту росії зміг донести свою позицію, що не можна висаджуватись на замінований берег, по якому буде працювати артилерія. А щоб взяти Київ, його треба оточити хоча б 300-400-тисячним військом. Росія зараз немає таких можливостей», - розповів він.
