Після відставки Андрія Богдана багато хто говорив, що все — кінець «Слузі народу», в партії почнеться розброд-шатанія, що без Богдана не буде кому підтримувати партійну дисципліну.
Якийсь період, в перші місяці Андрія Єрмака, так справді було. Минулого року за не один законопроєкт «слуги» давали не більше 200 голосів, закони провалювались.
Але потім ситуація пішла на поправку. «Слуги» стали дисциплінованішими, а їхні голосування — синхронішими.
І знаєте чому? Пояснення тут одне. Між Банковою і «Слугою народу» відбулася принципова домовленість: ви безапеляційно підпорядковується президентській вертикалі, а ми вас покриваємо і не кинемо, в яку б історію ви не вляпались.
Посудіть самі.
Олександра Юрченка за отримання хабара не судять.
Олександра Трухіна за аварію відмазують.
За зашквари Миколі Тищенку мало що премії не виписують.
Навіть Галину Третьякову толком не можуть відсторонити від засідань за неадекватні висловлювання про загиблого Антона Полякова.
Коли Володимир Зеленський говорив, що для нього немає недоторканних — він явно лукавив. Відданим йому «слугам» він подарував недоторканність.
Принцип «своїх не кидають», напевно, непоганий для кримінальних угрупувань, але не для політичних еліт. А то знову виходить, що наділені владою люди живуть не по закону, а за придуманими ними внутрішньо-корпоративними поняттями.
