Розповідаю про сценарії, як Росія може втрутитися у внутрішньополітичну ситуацію в Білорусі.

Заради збереження влади Олександр Лукашенко йде на зближення з РФ. Про такий сценарій, як про дуже імовірний, ми писали минулого тижня. Після того, як Лукашенку не вдалося мирним шляхом продовжити своє президентство і стало очевидно, що Захід відвернеться від нього, у Бацьки, власне, не було іншого варіанту, як звернутися по допомогу до Москви.

15 серпня на нараді у Мінську Лукашенко повідомив, що планує обговорити ситуацію в країні з Володимиром Путіним, оскільки вважає її загрозливою не лише для Білорусі, але й для РФ.

Через кілька годин відбулася розмова між президентами сусідніх країн. Її деталі Лукашенко озвучив на нараді в Міністерстві оборони. З його слів випливає, що Путін пообіцяв надати військову допомогу у разі її необхідності.

«Коли мова йде про військову складову, у нас є договір з Російською Федерацією в рамках Союзної держави і ОДКБ. Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії у мене відбулася тривала, докладна розмова про ситуацію. Повинен сказати, мене навіть трохи здивувало — абсолютно обізнаний в тому, що відбувається. І ми з ним (Путіним, — ред.) домовилися: при першому ж нашому запиті буде надано всебічну допомогу щодо забезпечення безпеки Республіки Білорусь», — розповів Лукашенко.

Варто зазначити, що Договір про колективну безпеку передбачає надання військової допомоги союзній державі лише у випадку зовнішньої агресії.

16 липня, за кілька годин до багатотисячних мітингів у Мінську та в інших містах Білорусі, між Лукашенком і Путіним відбулася ще одна розмова. Цього разу прес-служба Бацьки дещо прояснила, за яких умов РФ готова надати військову допомогу.

«Глави держав (Лукашенко і Путін, — ред.) провели ґрунтовні консультації з усіх питань. Лідери країн ще раз підтвердили домовленість, що у разі загострення ситуації в частині зовнішніх загроз сторони реагуватимуть спільно відповідно до положень, передбачених Договором про колективну безпеку», — повідомили у Лукашенка.

Немає жодних сумнівів, що Росія намагатиметься скористатись нестабільною ситуацією в Білорусі для посилення впливу на сусіда. Як ймовірні, варто розглядати три російські сценарії для Білорусі.

Перший. Росія надасть «всебічну допомогу» Лукашенку і спробує залишити його на посаді президента. Такий сценарій найменш ймовірний із трьох. Допомогу РФ, безумовно, буде надавати. Але в критичний момент, коли Лукашенко вже не буде в силах утримувати владу, Кремль не стане робити все можливе, щоб зберегти його на посаді. Градус невдоволення білоруського суспільства Лукашенком і критичне несприйняття Заходом такого розвитку подій не дозволять Москві тривалий час у силовий спосіб забезпечувати Бацькі президентство, навіть якщо дуже захочеться. До того ж, так звана зовнішня загроза, як аргумент для надання військової допомоги Лукашенку, звучить недостатньо переконливо.

Другий. Росія окупує Білорусь, коли там посипеться нинішня влада, а нова ще не сформується. Такий сценарій також не варто розглядати як реалістичний. Безумовно, перед очима Крим 2014-го року. Але з того часу РФ суттєво ослабла. Зараз у неї значно менше сил для зовнішньої агресії, ніж було шість років тому. При цьому ресурсів для окупації Білорусі потрібно приблизно в п'ять разів більше, ніж знадобилося для анексії Криму.

Навіть якщо бліцкриг вдасться, не варто забувати про ставлення білорусів до РФ. Проведене у лютому соціологічне опитування білоруської організації BAW показало, що впродовж 2019 року прихильників союзу Білорусі і Росії зменшилося з 60,4% до 40,4%. Зараз протести проходять під національними біло-червоно-білими прапорами, а тому немає підстав вважати, що останнім часом у Білорусі могло зрости число прихильників інтеграції з РФ.

Спроба насильницького приєднання Білорусі до Росії закінчиться спротивом білорусів і партизанською війною. У Москві розуміють ризики реалізації такого сценарію, а тому навряд чи відважаться на нього.

Третій. Після повалення режиму Лукашенка РФ спробує у законний спосіб привести до влади в Білорусі проросійського кандидата. Відповідний сценарій варто розглядати як найімовірніший. За довгі роки добросусідських відносин у Білорусі виросло ціле покоління лояльних до Росії політиків і чиновників. На когось із них Москва, безумовно, зробить ставку.

Завдяки вливанню чималих коштів у поєднанні з грамотними політтехнологіями проросійський кандидат зможе здобути перемогу на виборах у Білорусі. Але навіть в такому випадку не варто думати, що новий білоруський президент буде повністю лояльним до Кремля. Малоймовірно, що після Лукашенка у Білорусі збережеться персоналістський режим. В умовах відносної демократії і зменшення повноважень президентської вертикалі, новообраний очільник країни не зможе не рахуватися з настроями співвітчизників і бути абсолютно відданим Кремлю. Це підтверджують приклади Грузії, де після Михайла Саакашвілі до влади прийшла команда проросійського мільярдера Бідзіни Іванішвілі, і навіть Молдови, де проросійському президенту Ігорю Додону далеко не завжди вдається втілювати у життя повістку, вигідну Москві.

Як би не закінчилася політична криза у Білорусі, Україні не варто випускати з поля зору події, які там відбуваються. Хоча б тому, що довжина українсько-білоруського кордону перевищує тисячу кілометрів. А ще тому, що Росія не збирається пасивно спостерігати за ситуацією у Білорусі.