Перемога Трампа на виборах — це украй незручний розклад для України, але ніяка не катастрофа, як пишуть деякі панікери. Реальну загрозу для нас являють собою люди в його оточенні й насамперед потенційний віце-президент Джеймс Венс. Саме на боротьбу з ним ми маємо спрямувати продумані та скоординовані зусилля, бо зараз це головний та найзатятіший противник України. Якщо він обійме посаду віце-президента, замороження конфлікту стане питанням часу. Спочатку він пролобіює припинення військової підтримки України, а потім перекриє нам шлях у НАТО. Але найгіршим для нас варіантом буде ситуація, якщо у разі вдалого замаху на Трампа до Венса перейдуть повноваження президента США. На Банковій не встигнуть і оком змигнути, як за їхніми спинами проведуть мирні переговори з кремлем, після яких про завершення війни на наших умовах можна буде вже навіть не мріяти. Тому наша головна мета зараз — чітко і ясно донести нашу позицію з цього питання до партнерів України, як у США, так і в Європі.
У цій війні Україна бореться не тільки за себе і свою свободу, але й за європейські і американські цінності та за мирне життя у цих країнах. Це дає нам природне право висловлювати свою думку та втручатися в їхню політику так само, як вони втручаються в нашу, коли це безпосередньо стосується інтересів України. На цьому етапі це робота дипломатії. Венс для нас персона нон ґрата і українська сторона не підтримує його кандидатуру. Про це необхідно твердо заявити. І першим кроком, на мою думку, має стати внесення Джеймса Венса до бази «Миротворця» як посібника окупантів і ворога України та українського народу. Подивимося, чи захочуть американці підтримати кандидатуру прихильника геноциду та путінської підстилки.
