Не можу не погодитися з думкою нашої письменниці Тамари Горіха Зерня про важливість переходу російськомовних громадян на українську. Вона наголошує, що це складний, але можливий і необхідний для майбутнього України процес. На її думку, тримати «мовний фронт» не менш важливо, ніж утримувати кордони. І цей погляд разюче відрізняється від нині модних тверджень про те, що у зв'язку з воєнними діями мовне питання вже не настільки актуальне.
Горіха Зерня недарма зазначає, що після 24-го лютого бажаючих перейти у спілкуванні, зокрема в побуті, на українську стало більше. Багато кому доводиться для цього докладати великих зусиль, а також зберігати принциповість у стосунках з оточенням. За словами письменниці, не варто боятися помилок у вимові, відмовлятися від запозичених слів або вдаватися до інших крайнощів. Також вона вважає, що на відміну від Польщі, у нас дуже багато перешкод для повного переходу на рідну мову. Люди стикаються з тим, що навіть у Києві з трудом знаходять дитсадки, де вихователі говорять українською,  або не можуть знайти футбольну школу, де тренери не говорять російською. Сюди можна додати зловживання мовою агресора в ЗМІ, соцмережах, не кажучи вже про політиків та медійних осіб.
На жаль, до ідеалів Тамари, за якими «наша країна має стати як скеля у мовному плані» достатньо далеко. І тут потрібні правильні рішення влади щодо безкомпромісної боротьби за українську мову, особливо на тлі високого запиту з боку суспільства. При цьому існуючий закон «Про освіту» в його нинішньому стані для цього не дуже підходить. У ньому занадто багато винятків та дипломатичних компромісів. Насправді, навчання школярів на усьому його протязі має засновуватися тільки на українській. Будь-які інші мови — угорську, російську, польську, болгарську, румунську тощо — дозволити вивчати тільки у якості іноземних. Також слід штрафувати чиновників за звернення не українською, карати організації національних меншин за використання у публічному полі своїх мов. Тільки таким чином українська мова, дійсно, стане всеосяжною, для всіх полегшиться її засвоєння, а країна нарешті стане єдиною без якихось передумов до сепаратистських настроїв.