«Мій жахливий сусід» гуморний та добрий фільм, що показує якщо людина похмура та непривітна, можливо у неї є на це причини, особливо коли ця людина з великим серцем. Отто (Т.Хенкс) після смерті своєї дружини намагається покінчити життя самогубством, але кожен раз його щось зупиняє, особливо скіпкою перешкодою стали нові молоді сусіди, привітна балакуча Марібель та її трошки неповороткий чоловік. І кінець кінцем Отто відкладає свої спроби, та вирішує вирішувати справи які в нього з'явилися, приймає життя без своєї 2 половинки. Допомагає людям які прийняли його таким яким він є, і навіть якщо йому казалося що весь світ проти нього, виявилося що це не так. Досить цікавий, смішний, фільм, є над чим замислитися, кінцевий висновок для мене особисто : «поки у нас є справи ми ще потрібні цьому світові». Просто чудово підібрані актори, дуже характерні, хоч фільм і відбувається в одній локації, але не заважає бути йому динамічним та насиченим подіями.
У протилежність цій історії хочеться згадати драматичний фільм «Кит» історія яка викликає огиду, і співчуття одночасно. Головний герой також втрачає свою близьку людину, і стає на шлях «саморуйнування» замикається у собі своєму світі, стінах, і нічого не хоче бачити, втамовує свій біль заїдаючи їжею, що призводить до катастрофи. Єдине що його тримає на плаву, відгук «історія про кита», як потім виявляться написала його донька, якій він залишає гроші що б виправити свій вчинок ( він залишив сім'ю ради коханця). Донька виявляється не досить позитивним персонажем, але він продовжує бачити в ній добро. Про «Кита» я збиралася написати ще раніше, але не знайшла тоді слів, зараз під аналогію у протиставлення «Отто» згадалося. Актор Брендан Фрейзер який зіграв головного героя отримав Оскар, і я вважаю що він дійсно заслужив його. І якщо «Кит» це історія де людина, поступово помирає і нічого не хоче чути й бачити навіть намагатися відшукати сили для існування заради тих хто його любить і підтримує, то «Сусід» історія як людина яка намагалася померти, повернулася до життя, і прожила досить гарне та наповнення сенсом та позитивними моментами життя. Виявляється як не крути всі ми творці своєї долі, і від нас, але також і нашого оточення і те як ми приймаємо чи ні їх допомогу залежить наш стан.
