Два оскароносних мультфільми «Дикий Робот» й «Потік.Останній кіт на землі», хоча, на перший погляд, мультфільми про тварин та природу, а на другий не зовсім так. Потік, відрізняється ще тим що у ньому жодного слова, природні й лише звуки якими спілкуються тварини. Але обидва мультфільми пропагандують як не крути людяність. у Роботі, ми говоримо про материнство, відданість, самопожертву, прийняття та розуміння між різними істотами. У Коті про самозбереження, адаптацію до нових умов, взаємодопомогу, виживання. і обидва мультфільми говорять про співчуття. Робот був створений щоб виконувати примхи людей, і підкорюватися їм, але в новому середовищі вона розвивається і самовдосконалюється, що не дуже людям на руку, які звикли все контролювати навкруги. Як що у Робота йде класична ситуація люди — роботи — звірі, то у Потік люди взагалі відсутні, хоча нам показують залишки їх цивілізацій. Знову ж таки в обидвох мультфільмах йде тема стихійного лиха, і там і там об'єднавшись звірі долають лихо, але як що у Роботі воно тимчасово і від людської руки, то у Потік, здається масованим не контролюємо з нотками фантастики. Чим заціпив Потік, окрім чудової приємних анімацій і звуків, це тим що завдяки рухам та поведінці тварин все читалося і без слів. І якщо глибоко подивитися у кожній тварині можна знайти прототип людського характеру: Лемур який не дивлячись на безпеку все одно чіпляються за свої «багатства», зграя собак які зраджують при першій можливості яка їм випадає, капібара — пофігіст, птиця яка жертвує собою, кіт який переборює свій страх перед водою і адаптується до нових умов життя. Робот закінчився майже хепіендом, а от Потік заставляє схоже право вибору глядачу чим все закінчилося. І якщо порівнювати ці два фільми все ж таки потік справив на мене більше враження.
