Воістину воскрес Христос у серці кожного із нас! Саме із чистим та «воскреслим» серцем ми перебуваємо у часи Святої Пасхи Христової, незалежно від того, знаходимось ми в храмах, вдома, на природі, а іноді навіть і на роботі.
Так трапилось, що через епідемію ми не можемо потрапити до храмів на цьогорічну Пасху.
Дяка Богові, мудрі наставники Української Церкви зробили все можливе, аби попередити поширення вірусу. Але ворожа російська «церква», яка сама себе назвала «православною», ніяк не вгамується. Виконуючи накази своїх кураторів із ФСБ, її священики закликають вірян приходити до храмів, наражаючи їх на страшний ризик, збільшуючи рівень пандемії.
До речі, вже немає такого поняття, як «Українська Православна Церква Московського Патріархату». Із надбанням Томосу це поняття знівелювалося. Бо в Україні існує лише Православна Церква України. А Церква Москви зараз зветься Російською Православною Церквою. Дивно, що ані попередній Президент, ані нинішній, не вирішили цього питання на користь України, і не заборонили існування на території нашої Держави ФСБшників у рясах, які відпрацьовують свої 30 срібників у боротьбі проти українців та України…
Саме про них сказав Ісус Христос, говорячи притчами: «Поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник. А хто входить дверима, той вівцям пастух».
Московські попи зараз намагаються перелізти українські закони, нехтуючи не тільки державними наказами, але й життям своєї пастви. Бо ця їхня «паства» їм чужа, бо ці попи є ворогами українських вірян. Тож, необхідність ліквідації ворожої ФСБшної церкви вже остаточно назріла, а відтак влада має зробити все можливе, аби прибрати диверсантів із нашої країни.
Причому, це робиться дуже просто!) Ті священики, які не перейдуть до Української Церкви, нехай або складають із себе священні повноваження, та йдуть працювати, наприклад, на шахти, або разом із своїм кремлівським уставом чешуть прямісінько до Москви, у свою вотчину.
А щодо українських храмів, які вони собі незаконно присвоїли, то і тут є дієва порада. Нехай всі храми Української Церкви, які розташовані на території Росії), залишаються майном Росії), а всі храми, які розташовані на території України, залишатимуться майном України. Все чесно 
:)
Що, в Росії немає храмів Української Церкви?) Ну, це проблеми росіян, а не наші.. 
;) )
І останнє. Те, що ми зараз залишаємося вдома, приносить лише користь для нашої душі, бо, по-перше, «будь-який задум лукавого Господь обертає на благо вірним Йому», а по-друге, знаходження на самоті із Богом очищає наші душі не менше, ніж милостиві вчинки та пожертвування. До речі, найвищий духовний рівень мають пустельники, які роками знаходяться на самоті у пустельній місцевості.
Нехай цей «карантин» буде для нас своєрідною «пустелею», яка піднесе нас на більш вищий рівень мудрості та духовності.
