Хотіла сказати про це вже після виборів, але, все-таки, напишу це сьогодні, за годину до часу «тиші».
Вибачте, але вибори вже не відбулися, бо передвиборча кампанія перетворилася на фарс.
Фарс, в першу чергу, полягає у тому, що «благословенна» минула ВР так і не спромоглася проголосувати за ЧЕСНИЙ Закон про вибори – той закон, який би повністю виключив «мажоритарників», натомість примушував би партії «відкривати» списки. Ті списки, за якими б виборці могли судити про партію – чи варто голосувати за тих депутатів, а відтак і за партію в цілому, яка іде у Парламент.
А тепер, маємо те що маємо. Окрім суцільного бруду, відвертої брехні, підкупу виборців всіма можливими та неможливими способами, та нескінченного самопіару, якими годували українців на протязі всієї передвиборчої кампанії, маємо ще й спустошеність та безвихідь, і майже втрачені надії…
Ну як можна довіряти тому ж кандидату від «Слуги народу», передвиборчий округ якого куплений олігархом Пінчуком? Скажіть будь ласка, кому саме буде служити цей «слуга» наступні 5 років? Невже нам із вами?? І куди саме пошле цей пінчуковський депутат цих «Слуг народу», коли опиниться у Раді? Ми ж це вже бачили! І неодноразово! І в партії «Слуга народу», гадаю, теж здогадуються про подібну поведінку окремих мажоритарників, нашвидкуруч перефарбованих у певний колір… І це стосується не лише партії «Слуга народу».
І це є смородом української «політики» (без лапок не виголошується)…
Смородом під назвою «домовленість»…
Добре, вони «домовилися», бо по іншому вони не можуть і не хочуть.
Але, всіх нас зараз в черговий раз пошили в дурні, та відверто обізвали бидлом! Нам це подобається, вельмишановне «панство»??
Бо, «засіваючи» округи, ці незрозумілі нам майбутні «обранці» підсовують нам навіть не милостиню, а просто кістку, як псам! А потім ці «пси» голосують зовсім не за певного кандидата, а за пофарбований у їхньому дворі парканчик, або за вкручену лампочку у ліхтарі, або за концертик якогось безвідказного артиста.
І потім отримуємо… Отримуємо саме те, за що «голосували» — лобізм олігархічних інтересів, захист чийогось напівлегального бізнесу, незрозумілі «формули» на кшталт «Роттердам+», або за чергову здачу українських територій…
У нашого нового Президента зараз високий кредит довіри! Читаємо по складах КРЕ-ДИТ!
Тобто, йому ще потрібно його відпрацювати! Ми ж розуміємо, що 73% були наповнені в більшості тими, хто був ПРОТИ! Проти минулої влади! А відтак, вийшла так звана «ситуативна підтримка», щось на зразок «ситуативного союзу». І для того, щоб ця підтримка була не ситуативною, а реальною, треба, все ж таки, щоб було виконане те єдине гасло, під яким він пройшов у Президенти.
А саме, народ – господар, влада – слуги! Крапка! Іншого і бути не може!
Але сьогоднішня передвиборча кампанія відобразила інше… На жаль.
Із народу зробили навіть не слуг, а мовчазну худобу. Прикро.
І я це пишу не для того, аби «випустити пар» та врешті «утертися», проголосувавши в неділю за того, хто щиро «сіяв».
Я хочу лише сказати те, що «мажоритарні» вибори не мають повторятися більше ніколи!
Не тому, що вони взагалі якісь неприпустимі. А тому, що наша влада до них ще не готова, бо в її середовищі досі панує «захватницький» менталітет, який може колись і викорениться, але не зараз…
Наостанок хочу нам всім побажати мудрості. І совісті.
Не продавайся, нація!
