«Тримай друзів близько до себе, а ворогів ще ближче», – Сунь Цзи (автор «Мистецтва війни»).
Цю відому пораду знають майже всі у світі. Розумні нею користуються в житті, а хитромудрі використовують як зброю. Так само як «наш» Трамп, який, як вже було 100 разів сказано, ніколи не відступить від «американської мрії» – остаточно розвалити СРСР, з усіма цікавими від цього наслідками…
Адже ж він Президент СВОЄЇ країни. Відтак служитиме тільки в інтересах Америки, причому, по можливості максимально однобоко.
Тож, вибравши першим кроком до мрії перевірене часом «зближення з ворогом», Трамп зараз створює красиву картинку взаємовідносин, аби в неї повірили не тільки зомбовані «телевізором» прості росіяни, але навіть російська «еліта».
То що ж такого «грандіозного» відбулось сьогодні у Саудівській Аравії, про що верещить від задоволення росія? Невже чергова «перемога»?)
На це питання краще за всіх (на мою думку) відповів один з російських публіцистів, який не є опозицією до влади, а тим більше не є «іноагентом», просто виявився політично тверезим)
Звісно, його висловлення викладаю в українському перекладі.
«Велика проблема відновлення російсько-американських відносин полягає в тому, що Сарі від герцога потрібно дуже багато всього, зате герцогу від Сари лише одне, та й то ненадовго.
Що ми могли б отримати від американців, якби мали таку нагоду? Буквально все. Зняття санкцій. Відновлення платежів, віз, перельотів. Повернення сюди всесвітніх компаній. Визнання наших нових кордонів, ну хоч часткове, по лінії фронту.
Тиск на Україну, щоб прийшла до тями, раз вже ми самі не змогли її привести до тями. Тиск на східноєвропейських біснуватих, щоб ті стали менш нахабними, раз ми самі не змогли надавати ляпасів по польських та естонських щоках.
Технології. Усі ці старлінки, чіпи, все те, що в них є, а у нас – хіба що з-під підлоги та через чорний хід. Логічне (теоретично) союзництво навколо тієї загальної культури, історії, тих спільних цінностей, яких у нас із американцями вагон, а з китайцями – нуль. А якщо б Трамп і Маск якимось дивом збудували міст через Берингову протоку…
А тепер повернемось до реальності. Що хорошого американцям можемо надати ми? Робоча сила? Ні. Військова сила? Ні, самі впораються. Нафта та газ? У самих є. Технології? Смішно. Талант? Виїжджали та їдуть і так із росії, від програмістів до хокеїстів. Загальні цінності – у їхньому розумінні?
Вони добре знають, що тут – царство млявих радянських чиновників із мафіозним ухилом, а не ковбоїв, пасторів та техномагнатів. Близький Схід? Сирія показала наш вплив там. Україна? Ми мали там всі можливості чверть століття тому – і досягли того… нічого не досягли.»
Ось так) Лишається тільки додати, що росіяни все ж таки дещо запропонували Америці на цих перемовинах) Це розблокування в росії Фейсбуку і відклик позову до Гугла (ми ж пам'ятаємо ту суму позову – 20 децильйонів доларів – двійка з 34 нулями)). І це, як виявилось, не жарт, адже їм дійсно більше нічого запропонувати).
Тож цікаве – попереду… ;) Відтак тримаймося, скоро почнуться «Американські гірки» не лише для України) Тримаймося разом з усім цивілізованим світом, який здоровий на глузд! :)
