Сьогодні вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні.
Лунають спогади, молитви, палають свічки у храмах та місцях загибелі Героїв, куди приходять родичі загиблих, та ті, хто п'ять років тому відстоював незалежність України.
Пам'ятаємо. Згадуємо. З подякою низько вклоняємось.
П'ять років пройшло, але досі, немов у повітрі, повисло єдине питання – чи не марно загинули наші Герої…(?) Здається, нібито цей підступний сумнів нам підсовує якась ворожа сила, котра прагне зіпсувати пам'ять про наших Героїв, а заразом знівелювати всі здобутки НАШОЇ Революції гідності.
Підкреслюю – НАШОЇ! – а не тих, хто нею скористався у своїх амбіціозних цілях.
Сьогодні, коли у Михайлівському соборі згадували поіменно всіх загиблих на Майдані, пролунали слова подяки нашим Героям, бо саме завдяки їхньому подвигу ми маємо державність, відкриті кордони в Європу та власну Українську Церков.
Тож, ігноруючи російську пропаганду разом із їхньою «марністю», ми завжди будемо вдячні нашим патріотам, які змусили весь світ поважати Україну як незалежну від кремля державу.
Тому найвищою подякою та вшануванням пам'яті Небесної Сотні буде наше протистояння ворогу у будь якій його іпостасі, і у озброєному нападі, і у пропагандистській атаці. Адже саме в протистоянні загарбницьким амбіціям кремля, п'ять років тому, наші Герої здобули для всіх нас УКРАЇНСЬКУ Україну.
Іншого вшанування і бути не може.
Шануймося! Героям слава!
