Ну що, український народе, схоже, розвели нас як лохів останніх.
Не встигли ми обговорити злочинну «формулу кремля», як вже і новий сюрприз від влади.
Це навіть гірше, аніж ленінський «крок вперед – два кроки назад», бо цей «крок вперед» нової влади настільки «мізерно малий, що ним можна знехтувати» (словами математики).
Мова йде про скасування «Закону про недоторканність» , який так зухвало та з фейерверками ще зовсім недавно проголосувала більшість у Верховній Раді. Причому, одноосібно зірвала собі всі аплодисменти, одночасно ж себе і похвалила. І шо?) Нічого. Вони вже знов недоторканні.
Тобто, всі пункти, які описують статус недоторканності, сьогодні повернули назад. Лишилася в цьому Законі тільки красива, та приваблива для довірливої публіки, назва! Трюкачі.
І може б не варто було зараз піднімати цю «делікатну» для нардепів тему — адже є більш тривожніші моменти у нашій державі – але за своєю підступністю всі вони міцно пов'язані, а тому, чим раніше ми це усвідомимо і зробимо висновки, тим з меншою кров'ю розірвемо цей злочинний ланцюг.
А тепер пригадуємо, як ще вчора велика тьма працівників пресслужби «Слуг народу» розганяла фейк по ЗМІ і соцмережах про те, що українська влада дуже хитромудра, яка збирається надурити весь світ, разом із путіним, погодившись і при цьому не виконуючі підступних до України кремлівських вимог. Тобто, всілякими способами намагалася заспокоїти український народ відносно своїх підозрілих, та антиукраїнських рухів, пов'язаних із здачею інтересів Держави.
І весь український народ, розвісивши вуха, мав би цьому повірити! – точно так, як ще зовсім недавно повірив у те, що хтось може зняти із себе жадану недоторканність.
Тобто, ідея влади, щодо красивого миру без здачи інтересів Росії — лише красива обгортка відвертої зради, така ж сама обгортка, як і у Законі із зняттям недоторканності.
Ну що, ілюзії розвіялися? І так буде у всьому, на жаль. І триватиме це стільки, на скільки вистачить терпіння українського народу.
І що цікаво, перші підозри щодо незрозумілих дій нових «слуг» помітили саме їхні прихильники, а не опоненти, бо дуже швидко до них прийшло розчарування та стрімке танення надій.
А щодо опонентів, вони також сподівалися на краще, але ж не судилося…
Тому зараз активісти, та й всі небайдужі до долі країни, налаштовані рішуче, бо на кону навіть не соціальний рівень життя (який, до речі, аж ніяк не покращився) — на кону доля державності країни!
Тобто, чи залишиться Україна окремою державою, чи буде врешті придатком Росії (про що мріє путін), залежить від того, наскільки українська у нас влада, і наскільки послідовний у нас народ.
І тут немає геть ніякого перебільшення, в чому можна буде переконатися вже в найближчий час.
Але краще б цього часу не настало. І якщо у влади немає волі сказати кремлю своє рішуче – «НІ», або вона від когось невідомого залежить…, то давайте їй допоможемо, і своїм відповідальним спротивом разом , всі гуртом, обламаємо підступний задум ворогів нашої Держави!
І останнє – забудьте такі слова, як «порохоботи» та «зеленоботи»! Згадайте, що всі ми УКРАЇНЦІ, які дуже хочуть жити в СВОЇЙ, незалежній та квітучій, країні!
