Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю.

Чому Дональд Трамп у «хмаринках літає»?

Чому йому, Боже, ти розум не дав?

Він «хмарки» б покинув й на землю би став…) 

 

А спустившись з хмаринок на землю, Трамп-мрійник би побачив, що Земля – доволі велика планета і США це лише її невеличка частинка, особливо, якщо ця СеШеА опиниться одна в цілому світі.

І якщо хтось, який-небудь його радник нарешті покаже йому карту світу, а другий розумний радник допоможе йому порахувати площу США, а потім порівняти її із загальною площею тих країн, які він вже встиг образити і до яких він має купу вимог, то картинка виглядатиме не так вже й яскраво-привабливо, якою йому здавалася із висоти пташиного польоту. 

 

Щоб не забивати голову багатьма цифрами, які кожен може перевірити, виберемо лише дві – площу США і загальну площу тих країн, уряд яких не підтримує захмарних мрій Дональда Трампа (по суті, країн-противників політики Трампа набагато більше, ніж було використано у цьому підрахунку):

Площа США – 9,148 млн кв.км.

Площа Європи+Канади+Гренландії+Турції+Мексики+Японії – 25,814 млн кв.км.

Звісно, сюди б можна додати і Китай), і це б було логічно. Але залишимо поки що його «нейтральним», не зважаючи на споконвічну боротьбу між ним та Америкою за «місце під сонцем») 

 

Тобто, у Трампа залишається єдиний його новоспечений «друг» – це ненависна всій Америці росія. Та росія, яка невдовзі може розпастися на дрібні уламки, котрі, як сподівається на це пан Трамп, «підтримуватимуть» його у боротьбі проти здорового глузду, а відтак проти всього цивілізованого світу.

Майже смішно.

А якщо сюди додати той факт, що щільність населення росії в рази менша, ніж у тих країн, які протистоять риториці Трампа, то це взагалі якась дурня виходить.

Але про те, що всі захмарні мрії Трампа – це повна дурня, йому ніхто з його оточення поки що не каже. А даремно. Бо врешті він опиниться один – ображений, розгублений, «надутий» і злий на весь світ) Адже президенту США потрібно б було в першу чергу вирішувати свої домашні проблеми, тобто проблеми саме його країни – США, а не пхатися із своїми дурнуватими мріями по всьому світу.

А проблем там – «вагон» та великий «візок»:

- зниження рейтингу президента за рахунок невдоволення простих американців його незрозумілих дій;

- мовчазний (поки що) бунт проти нього американської політичної еліти;

- обурення представників середнього (та дещо і великого) бізнесу (окрім монополістів, яким від догоджає);

- поява у всіх жителів країни відчуття якогось тваринного страху через можливу втрату свободи, чого ніколи не було раніше, на протязі всієї історії Сполучених Штатів.

Дійшло вже до того, що амереканці почали виходити на мітинги проти свого новоспеченого обранця.

А якщо Трамп думає, що підвищить свій рейтинг і рівень довіри американців за рахунок «великих перемог» на зовнішньому рівні (як це робить путін на протязі 25 років), то помиляється. Адже Америка – це не росія, а американці – не зомбовані «телевізором» холопи, якими можна маніпулювати своєю величчю за рахунок образ, приниження і пресингу інших цивілізованих держав.

Тобто, схоже що ота трампівська «музика» не довго буде «грати», бо невдалий баяніст вже дуже скоро порве свого баяна)

Але це його вибір, не наш. Нам, як завжди, своє робити, що ми і робимо – подобається це «комусь» або ні.