Нагадую, вчора відбулась зустріч «Нормандської четвірки», де розглядалося «українське питання», на яку не запросили четвертого її учасника – Україну.
Чому не запросили? Відповідь знаходимо в реакції «патріотів» з МЗС, безрезультатно налаштованих пошити українців в дурні. В чергове!
Ні, не опонентів пошити в дурні! А саме нас, український народ! — створюючи видимість важливої («патріотичної") роботи на користь саме нашої Держави, а не держави-окупанта.
Отже, державні українські діячі із МЗС "сильно образилися", "розізлилися" і прокоментували цей ганебний ляпас Україні наступним чином.
Вони просто підтримали заклик європейських партнерів (Францію, Німеччину) в тому, що "російська сторона має виконувати зобов'язання дотримуватися режиму припинення вогню". Тобто, "нада просто пєрєстать стрєлять". Оце так "новина"! Оце так "розізлилися"!
А як щодо того, що "російської сторони" (тобто, загарбників) взагалі не має бути на території України? Чому жодного разу не порушується це просте і закономірне питання?? Причому, в першу чергу, не порушується саме українською стороною!
Бояться зачепити "честь" та "гідність" російської "імперської особи"?
Адже російські найманці для того і знаходяться на окупованій ними українській території, щоб відкривати вогонь по мирних жителях та по нашим військовим, які захищають Україну та українців! Але наші дипломати про це навіть "не здогадуються".
Тож, якщо вже протокольна фраза щодо "нада просто пєрєстать стрєлять" приймається українським МЗС як дуже важливий "показовий сигнал наших європейських партнерів", то можна вважати, що оце МЗС вже давно підписало акт капітуляції.
Сюди, звісно, треба додати і постійне постачання донецьким головорізам російської зброї (зокрема важкої), і введення російських паспортів, російського рубля, російської підступної пропаганди.
Але про це все – ні пари з уст. А ні з боку європейських "партнерів", а ні з боку українського МЗС. Це "недипломатично", так?
Так само, як ніхто не згадав про обстріли путінськими відморозками наших військових, яких останнім часом не встигаємо ховати. А скільки їх поранених по госпіталях! Набагато більше, ніж про це повідомляють ЗМІ!
Проте, представники українського МЗС полюбляють "дипломатично закликати". Не вимагати! А просто ввічливо "закликати"… путіна до миру. Так! Саме цією фразою речник МЗС закінчив свій короткий коментарій щодо їхнього "обурення" вчинком "четвірки":
"Україна послідовно виступає за мир та збереження людських життів".
А ні перше, а ні друге, нашим сьогоднішнім "діячам" не під силу.
Тепер всім зрозуміло, чому не запросили українських представників?
Саме так! Тому, що ці "представники" (зокрема президент) не відіграють ніякої ролі у "доленосних" перемовинах.
Тому що сьогодні українська сторона замість ВИМАГАТИ – "просить", замість НАПОЛЯГАТИ – "закликає". Замість озвучування ІСТИНИ, грається у "дипломатичні" піддавки. А у відповідь на вічні "глибокі занепокоєння" європейських партнерів застигла у відданому глибокому реверансі… Гидко і прикро.
У 2018 році у нас була величезна надія невдовзі закінчити війну ПЕРЕМОГОЮ. Навіть без дієвої підтримки Америки, на яку ми лише зараз можемо розраховувати!
Згадайте, кожного дня ми раділи новинам із фронту, в яких повідомлялося, як метр за метром наші військові відвойовують українські території, впритул наближаючись до Донецьку! ВІДВОЙОВУЮТЬ! — а не ганебно відступають за наказом (не)українського головнокомандуючого!
Нарощувалась техніка, підвищувався рівень військової підготовки! Додайте сюди величезний досвід, який отримало державне і військове керівництво, бойові офіцери і рядові солдати — у веденні війни з підступним "братнім" сусідом!
Величезний "плюс" до перемоги ми мали ще і від безкінечних санкцій у бік невгамовного "брата", які от-от дотиснули б його імперські амбіції.
Але раптом прийшла весна 19-го…
Чи все було до 19-го року правильним? Ні, далеко не все.
Але була віра у перемогу і впевненість у тому, що Україна все ж таки незалежна.
А зараз ця впевненість починає кульгати…
