9 травня. В цей день хочеться згадати про паради, які влаштовувалися для наших ветеранів. Саме для них, а не для тисяч роззяв, більшість із котрих раділи черговому вихідному.
Тоді, коли ветерани Другої Світової війни були ще живі, святкові паради, разом із народними гуляннями по скверах та парках, були доречними та досить урочистими — урочистими у нашому серці, а не зовні.
Зараз, коли наймолодшому ветерану має бути щонайменше 95 років, постає цілком логічне питання – а чи багато хто з українців взагалі доживає до цього віку? І скільки із них справжніх ветеранів? Бо коли дивишся на крокуючі мундири, які справно сидять на 65-річних «солдатах» другої Світової, починаєш замислюватися – для кого все це ряджене дійство і хто всьому цьому замовник?
Особливо бентежить, коли йде колона з портретами ветеранів на паличках. Таку жахливу неповагу до Героїв війни можна зустріти лише у «братній» Росії. Бо портрети в колоні за традицією несуть тільки в одному випадку – у похоронній процесії, але ж ніяк не на парадах.
Тож, що і навіщо нам готує «братній» народ у цей день? Який експорт кремлівської пропаганди нам зустрічати сьогодні? І чому цей експорт зневаги та суцільної брехні вже п'ять років поспіль, після Майдану та на тлі війни з кремлем, дуже вільно розповсюджують вороги України, які міцно засіли у владі? І коли нарешті імена цих вілкулів-новинських будуть назавжди викреслені із нашої влади та історії країни?
Не знаю, як по інших містах України, а у Дніпрі готують свістопляску… Майже на кістках – і тих хто загинув у Другій Світовій, і тих, хто загинув у війні із кремлівським загарбником. Свістопляска відбуватиметься під зухвалий шансон Гаріка Крічевського та інших «патріотичних» виконавців.
Мабуть дуже «зворушливе» дійство відбудеться. Бо організаторами там виступають все ті ж ОППОблоківці, разом із кумами кремля, місцевими «медведчуками» — Гуфманом і Ко із «За життя». Тож, має бути «весело» на паличці…) (
В мене обидва дідуся є ветеранами війни. Один загинув у битві за Дніпро – справжній битві, а не тій, яку влаштували провладні рейдери місцевого розливу. А другий, пройшовши всю війну, прожив після війни ще довге цікаве життя.
Вчора пом'янули обох дідусів, і всіх тих, хто віддав своє життя за звільнення людства від фашистських загарбників. Пом'янули без пафосу та портретів на паличці, які, за думкою кремлівських Гуфманів, мали б гучно крокувати вулицями нашої вільної країни, під гуркіт музики Крічевського шансону.
