- Вітаю Ліліє! Завершено організовану за Вашої участі подорож українських дітей на відпочинок. Оскільки до складу групи входили діти з м.Слов'янськ та Слов'янського району, мене як місцевого мешканця та активного громадянина, цікавлять реальна ситуація та чи є підстави для виникнення такого негативного ажіотажу навколо дитячого відпочинку. Ми не робили завчасних висновків і хочемо почути інформацію з перших вуст. Розкажіть будь-ласка як все було.

Тепер, коли діти повернулися до родин, і мої обов'язки перед батьками завершились, можу пояснювати все, що цікавить громадськість . Я не могла вести дискусію, бо перебувала з дітьми в Хорватії. Тепер готова прояснити деталі поїздки. Тільки факти.

Поїздка здійснювалася в рамках гуманітарного проекту Хорватії та України. З нашої сторони – за сприяння Марії Іонової, Ірини Геращенко, Іванни Климпуш-Цинцадзе.
Зважаючи на мій попередній досвід, мені було приємно отримати пропозицію допомогти з організацією групи з Донеччини. Хорватія не вперше запрошує українських дітей на відпочинок, бо сама пережила війну. Цього року – з трьох областей Донецької, Львівської та Закарпатської. Це єдина умова, яка міститься в офіційному запрошенні хорватської сторони. Донеччина – постраждалий район. Львівщина і Закарпаття знаходяться далеко від бойових дій, але загиблих воїнів АТО з цих областей в кілька разів більше, ніж на Донеччині. В групі із Західної України були переважно їхні діти. Батьки решти дітей є учасниками війни проти російського агресора. Перевагу мали діти з сімей, які постраждали від воєнних дій, і діти з районів, постраждалих від війни. Це офіційно підтвердив пан Посол, коментуючи ситуацію.

- Якщо я правильно розумію, то подорож було профінансовано хорватською стороною?

Частково. На території Хорватії діти перебували за рахунок приймаючої сторони. Державні кошти були витрачені лише Львівською ОДА на автобусне перевезення дітей з Львівщини до місця відпочинку та у зворотному напрямку.
Фінансування перевезення дітей з Донбасу та Закарпаття автобусами, потягом і поромом було здійснено за рахунок меценатів та волонтерів.

- Ким і за якими критеріями формувалася група для відпочинку у Хорватії?

Попередню інформацію про поїздку мені надали в кінці травня: йшлося про 100 дітей з Донецької області віком від 7 до 17 років, приблизні дати – кінець липня-серпень. На початку червня перші списки були надіслані до Посольства Хорватії. Всі категорії дітей були названі і потім не змінювалися. В середині червня приймаюча сторона нас повідомила, що групу скоротили вдвічі, всього 118 осіб, але з Донецької області 60 враховуючи супроводжуючих .
Зосереджуся на критеріях відбору. В групі з Донеччини теж поїхали діти загиблих воїнів. Цим дітям було надане позачергове право на поїздку. За нашим зверненням Центр допомоги учасникам АТО проінформував родини. Пропозиція робилася всім дітям з родин наших героїв, і всі, хто погодилися – були у Хорватії. Також поїздка була запропонована дітям з 4 київських родин військовослужбовців, які загинули поблизу Слов'янська. Згоду на поїздку дитини на відпочинок отримали лише від однієї родини. Також в групі є діти, чиї родини постраждали від воєнних дій в інший спосіб – переселенці. Статус внутрішньо переміщеної особи надавав їм пріоритет серед кандидатів на поїздку. Решта — це діти з родин, які пережили російську окупацію та постраждали внаслідок агресії. Пропозиція приєднатися до групи робилася за двома загальними критеріями:

По-перше, позачергово — дітям, чий батько загинув під час АТО. І по-друге в якості заохочення за досягнення дітей, що пережили російську окупацію. І серед них в першу чергу запрошувалися діти ВПО, діти-сироти, діти з багатодітних і неповних сімей. До Хорватії поїхали всі діти, родини яких дали на це згоду. До речі, дружина нашого Героя, Надія Сірченко, відповідаючи на запитання в Фейсбуці, підтвердила, що її дитина отримала нашу пропозицію. Минулого року вона відправляла дитину на відпочинок, а в цьому відмовилась через вступні іспити.
Точні причини відмови з боку інших родин знає Центр допомоги учасникам АТО. У нас було право обрати критерії, які не суперечать умовам приймаючою сторони. Ми заздалегідь ознайомили з ними хорватську сторону. Заперечень не було. Діти, яким запропонували поїздку за досягнення, з повних і неповних сімей. Ми звертали увагу на особистість дитини. Ми звернулися за рекомендаціями до управління освіти Краматорська, директорів шкіл Краматорська, Миколаївки і Черкаського, керівників дитячих позашкільних організацій. Там надали списки дітей, котрі, на їхню думку, можуть бути заохоченими за успіхи у навчанні, спортивні досягнення та позашкільну діяльність.

- Опоненти звинувачують Вас у тому, що через стислі терміни діти з соціально незахищених сімей не встигли підготувати документи для подорожі.

Ми готували поїздку у досить стислі строки і ми допомагали батькам у зборі необхідних документів для поїздки. Також, щодо супроводжуючих. Обирати супроводжуючих – право і відповідальність організаторів. Супроводження – це цілодобова робота і відповідальність за дітей. З огляду на велику групу і довгу дорогу, я запропонувала це людям, чию порядність і організованість знаю, за яких можу поручитися перед батьками.

- А що ви скажете з приводу найрезонанснішого обвинувачення, що дітей АТОшників замінили дітям чиновників та бізнесменів?

Так, ми розміщували фото дітей, бо нічого не приховували з самого початку. Як керівник групи, підстав звинувачувати у «підміні» немає. Є окремі випадки, які я вважаю за доцільне пояснити. Жодним чином не виправдовуючись. Чи є підстави викреслювати зі шкільного подання дитину держслужбовця, родина якого належить до категорії внутрішньо переміщених осіб? Те ж саме щодо дитини депутата міської ради. Тут, до речі, йому приписали аж чотирьох дітей! Насправді, родина очікує на третю, і вагітній мамі добре пошарпали нерви. В Хорватію поїхала тільки одна її дитина. Також поправлю. Цей депутат — не чиновник. Місцеві обранці отримують зарплатню за основним місцем роботи, не в раді. В даному випадку депутат і його дружина – вчителі. Як на мене, якщо би викреслили прізвище дитини з вказаних вище категорій через будь-який статус батьків – на чиюсь думку надто високий чи надто низький – це була б дискримінація по відношенню до дитини. З нашого боку її не було. Те, що в цій поїздці зустрілися діти з різних частин країни, я особисто вважаю позитивним фактом. Діти повернулися з новими друзями, шкода що батьки перенервували через спекуляції.

- Дякую за Ваші відповіді.