ЗСУ недоотримують бронежилети, а компанії-виробники, що отримали контракти від ДОТ без конкурсу, ще й штампують їх за завищеними цінами
Видання Kyiv City News опублікували розслідування щодо закупівлі бронежилетів в українських виробників елементів бронезахисту. За словами журналіста Дениса Страдецького, армія недоотримує бронежилети, а компанії-виробники, що отримали контракти від Державного оператора тилу без конкурсу, ще й штампують їх за завищеними цінами. Видання надіслало офіційні запити ДОТу з метою роз'яснення ситуації.
Державний оператор тилу, відповідальний за забезпечення армії, уклав три прямі угоди з підприємствами виробництва бронезахисту на суму понад 1,3 мільярда гривень. Угоди уклали з компаніями «АК-Інвестпром», «ХЗІЗЗ» та «УКРТАК.ЮА». Сума замовлень сягала 42 тисяч бронежилетів, а ціна за одиницю — 30 600 грн.
«Через тиждень оголосили тендер на такі ж самі броніки, але чомусь вже по 26 тис. грн. Частину лотів забрав „ТЕМП-3000“, інші прогоріли», — розповідає журналіст, посилаючись на медійників.
Як зауважують у відео далі, виявилось, що вартість на бронежилети за прямими угодами була значно завищена у порівнянні з подальшими тендерами, де ціни були набагато нижчими. Тим часом компанії, які отримали прямі угоди, демонстрували низьку ефективність у виконанні своїх зобов'язань.
Головною умовою трьох прямих угод була вчасність виконання у поставлені строки — до 31 липня (контракт одобрили в травні-червні). Тобто кожен з виробників мав близько двох місяців, аби виготовити потрібну кількість бронежилетів.
Автори відео зазначили, що не змогли не вдатись до арифметики, та порахувати скільки ж ДОТ переплатив виробникам за терміновість, якої не дотримались.
«Отже, згідно з даними тендеру від ДОТ вартість одного бронежилета 26 000 грн. Множимо на загальну кількість бронежилетів, які замовили за прямими угодами (41 840) — виходить 1 087 840 000 грн. А тепер віднімаємо цю суму від узгодженої з обраними виробниками (1 279 235 200 грн — по 30 600 грн за штуку в середньому) — виходить 191 395 200 грн. Саме стільки замовник погодився переплатити трьом згаданим вище компаніям лише в одній гілці прямих угод».
Журналісти різних українських видань надсилали інформаційні запити ДОТу з проханням прояснити ситуацію. Свої дії та підвищення вартості одного комплекту бронежилетів державна установа аргументувала нагальністю. Проте, як вже згадувалось раніше, жодна з трьох компаній, з якими уклали прямі угоди, не виконала умови.
«Час минув, а в системі, де можна прослідкувати деталі державних закупівель, інформації про закриття угод не було», — продовжує журналіст.
● з «АК-Інвестпром» держоператор розірвав контракт через зрив термінів;
● з «УКРТАК.ЮА», за даними системи Prozorro домовленості дійсні до тепер;
Щодо «ХЗІЗЗ» — ситуація ще цікавіша.
«31 липня вичерпались строки прямої угоди на 20 тис. бронежилетів. Та замість розірвання — наступного дня ДОТ укладає Додаткову угоду №1. В ній чомусь розбивають 20 тис. комплектів на два шматки й роблять дивну пролонгацію — половину до 31 серпня, другу взагалі до 20 вересня. Ба більше! 13 серпня укладається Додаткова угода №2 — „ХЗЗІЗ“ замість санкцій погоджують АВАНС! І навіть так дотепер немає інформації про закриття цього контракту», — робить висновок видання Обоз.
На офіційні запити ДОТ відмовляється відповідати, називаючи інформацію «сенситивною». Журналісти задаються питанням для чого були потрібні ці прямі угоди, якщо сам держоператор посунув дати виконання роботи, перед тим аргументувавши ці договори жорсткими термінами.
«У свою чергу наша інформагенція надіслала запити до вищезгаданих виробників запитати за яких підстав ціни на бронежилети за прямими угодами були значно завищені та чому зривались строки поставок», — підсумовує журналіст Денис Страдецький.
Про відповідь на запит видання Kyiv City News пообіцяло повідомити найближчим часом.
