Жидачів є одним із найстаріших міст Городів Червінських. В II половині X століття стали залежними від Пястів. Князь Київський зайняв його в 981 році, а Болєслав Хоробрий, повертаючись із Києва, приєднав до своєї держави. В 1031 році русини зайняли Городи Червінські, але знову були опановані Болєславом Сміливим. Після 1340 року були приєднані до Королівства Каземира Великого.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Жидачів, як містечко, існувало вже в XIII столітті. Однак є припущення, що міг бути містом ще в XI. Був важливим центром (розташованим на перехресті торговельних шляхів), оскільки вже в 1301 році тут була католицька парафія. Місцевість розташована над рікою Стрий — притоку Дністра. Місто скоріше за все заснували румунські або угорські поселенці.
«Удеч» або «жудечу» румунською мовою означає «право» (по-латині, judex"). За часів правління короля Казимира Великого місто отримало привілеї Магдебурзького Права. Вже тоді на горі за містом стояв замок. Від XIV ст. допершого розподілу Польщі в 1772 році. Жидачів був садибою повіту в Руському Воєводстві, на Галицькій Землі. Близько XIV століття в Жидачеві поселились євреї.
Парафія існувала від 1301 року. В 1387 король Владислав Ягелло подарував маєток-село Рогізно церкві в Жидачеві. В 1403 році брат Ягелла-Свідригелло, отримав від короля місто Жидачів разом з іншими Городами Червінськими та оздобив церкву в 1415 році.
Король Зигмунт Старий дав місту право влаштовувати базар тричі на рік, але, здається, це не дуже допомогло Жидачеву. Місто, яке часто нищили татарські напади, переходи військ, зарази, хвороби та інше — в результаті чого воно поступово занепадало.
Надовго в пам'яті мешканців та істориків залишився візит короля Яна III Собєського до Жидачева. В 1676 році, готуючись до відсічі турецькому війську, на чолі котрого був Ібрагім Шейтан, король заснував у Жидачеві військовий табір.
Майже місяць тривали бої під Журавном. Вирішальна битва відбулась 17 жовтня того ж року. Підписано мирну угоду, а Собєський, як переможець, відібрав близько 12 000 ясирів (в'язнів). За свою перемогу Собєський дякував Богу саме в жидачівській церкві.
Парафія ерегована в 1301 році, є найстарішою з чинних у Львівській Архідієцезії Латинського Обряду. Від початку свого існування церква була дерев'яною, а довкола неї був цвинтар. Теперішня церква була освячена в 1612 році. Головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії було консекровано 12 жовтня 1612 року.
Парафія обходить відпуст 7 жовтня в день Божої Матері Розарію. В сучасній церкві зберігся портал над головним входом, що був подарований жидачівським старостою Золчинським у 1612 році.
Найтрагічніший момент в історії парафії та церкви настав під час війни та після неї. В 1963-1989 роках парафія була з делегалізованою. Безбожна ідеологія била по вірянах і нищила святі та культурні об'єкти. Церкву відібрали у вірних.
Публічно, на очах багатьох людей, було звалено вежу з церкви. Знищено старі вівтарі, на котрих відправлялась Пресвята Євхаристія, викрадено дзвони (за вийнятком найменшого), зруйновано дзвіницю, по-звірячому вирвано органи та знищено амвон.
Щоби доповнити дії спустошення, навмисне замальовано настінні розписи та малюнки, що нагадували про візит та перебування в Жидачеві Яна III Собєського — видатного короля. Але це ще не кінець духовної трагедії. З церкви зроблено склад меблів. Потім — автобусну станцію. В місці, де тепер священник відправляє Євхаристію, стояв бар, біля котрого розливалися та розпивалися алкогольні напої.
І врешті прийшли "кращі часи" для церкви — зі святині зробили музей. Це велике святокрадство, що здійснювалось на святому об'єкті, відбилось тавром також у людських душах, тому що багато людей забуло дорогу, якою йдеться до Бога!
На хвилях відлиги у 1989 році вірні, котрі не втратили віри в серці, почали працю за повернення святині парафії. Урочисте посвячення церкви тодішнім Апостольським Адміністратором у Любачеві, Отцем-Кардиналом Мар'яном Яворським, відбулося 11 листопада 1989 року.
архівні фото
Джерела:
rkc.in.ua
https://www.delcampe.net
pslava.info
polona.pl
web.archive.org
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won"t hurt with our project! Come on! It"s only a dollar!
P R E S S ===>>> 
and support us!
