Спадщина. Збараж (Залужжя). Спаська оборонна церква. Експедиція 2016 року.

Тип споруди: оборонна церква, побудована на місці більш раннього (нині не чинного) оборонного монастиря.


Так само відома як:

- Церква Преображення Господнього у селі Залужжя

- Свято-Преображенська церква

- Спаська церква

- Церква Спаса

- Спаський монастир

- Василіанський монастир Святого Онуфрія

- Свято-онуфріївський монастир у Старому Збаражі

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Перший етап будівництва: 13-15 століття (монастир), 1600 рік (церква)

Останній етап будівництва: кінець 17 століття


Історичне сповідання православ'я, після 1700 року — уніатство.

Сучасна приналежність: православ'я.

13 століття. За переказами на чернечій горі в цей період був заснований монастир,  він був побудований в декількох сотнях метрів від Старозбаразької фортеці та з'єднувався з нею підземним ходом. Монастир був захищений валом, дерев'яними укріпленнями та ровом. Оборонний комплекс монастиря посилював захисний периметр Старого Збаража.

1474 рік. Монастир був зруйнований Ордою хана Айдора, війська якого так само знищили й Старий Збараж.
 

1480 рік. Князь Василь Збаразький відновлює укріплення Старого Збаража, будує новий монастир і оточує його кам'яною стіною. Судячи з залишки фундаментів стін, їх товщина становила близько метра.

1525 рік. Монастир був зруйнований татарами.

1589 рік. Велика татарська орда рушила на Збараж. Князь Януш Збаразький таємно зібрав замкову артилерію, замковий гарнізон і втік на північ, до Кременця. Орда зруйнувала дощенту всі оборонні споруди міста і монастир. Укріплення Старого Збаража після цього не відновлювалися. Нові  укріплення будувалися в іншому місці, в 3 кілометрах на схід від зруйнованого поселення.

1600 рік. На місці монастиря будується церква оборонного типу. Кам'яна, тричастинна. Такий тип храмів отримав найбільшого поширення на Поділлі. Над притвором церкви височіли два яруси оборонної вежі (вона ж дзвіниця). Стіни вежі мають помітний ухил всередину. У башні були прорізані бійниці, які дивилися на 3 сторони. На рівні хорів дзвіниця має дверний проріз, ведучий всередину храму. У старих планах показаний хід в дзвіницю з притвору, в середині північної стіни, але очевидно він був замурований. Неф перекрито напівциркульним склепінням з розпалубками, притвор — хрестовим, апсида — напівциркульним з розпалубками та зімкнутим склепінням. На рівні 1 — 1,5 метра від землі в стінах церкви були прорізані бійниці, ще один ряд бійниць йшов у верхній частині церкви. Товщина стін храму сягає 1,5 — 2 метрів. Вхід до церкви, розташований не із західної, як зазвичай, сторони, а з південної. Вхід обрамляє вирізаний з каменю карниз. Спочатку церква мала лазні з 4-скатном гонтовим дахом з уступами. Пізніше до верхньої частини стін церкви було добудовано карниз, а три обсяги храму увінчаються декоративними главами. На стіні церкви з південної сторони було влаштовано сонячний годинник.
 

Над входом церкви вмурована масивна плита з написом "В лето от созданія міру ЗРА (7108) а іже от воплощенія іс Пресвятия Деви Марії Господа нашого Іїсуса Христа АХ-го (1600) року на сем святом месці старожитного монастиря за благоізволеніем Божіїм на вечную честь і хвалу Его святую сооружена бисть сія церковь Святого Великого Спаса за держави і щасливого панування його милості Януша Збаражского воеводи Брацлавского старости Кременецького за старанням і працею слуги его мілості многогрішного раба Божія Григорія Новицького на той час старости Збаразького"

Літо 1649 року. За переказами церкву під час облоги Збаража відвідав Богдан Хмельницький, який подарував храму кілька ікон.

Кінець 17 століття. Белзький воєвода князь Дмитро-Юрій Вишневецький (1628 — 1682) відновлює і відбудовує монастир. Тут знову оселилися монахи.

1700 рік. Монастир переводять під владу унії. З цього моменту починається його занепад.

1707 рік. За свідченням Пилипа Орлика гетьман Іван Мазепа відвідав Спаський монастир, де відстояв службу. Сталося це в ході зустрічі Петра I та польського короля Августа II в Збаразький замок.

1754 рік. У монастирі залишилося всього 5 уніатських ченців.

1760-і роки. Монастир оживає. Тут навіть відкривається філософська школа.

1771 рік. У монастирі спалахнула пожежа. Після цього випадку школу переносять в Загаєцький монастир

1776 рік. Ченці відновлюють монастир.

1786 рік. Монастир ліквідовано.
 

1788 рік. Навколишні території знаходяться під владою Австро-Угорщини. У цей період комплекс монастиря (в кількості 14 будівель) був виставлений на аукціоні та проданий Йогану Веллеру за 8300 злотих ринських. Монастирські будівлі розібрали на будматеріал. Спаська церква стала парафіяльною.

1870 рік. На стінах хорів зроблено напис, що свідчить про проведення в цьому році внутрішнього ремонту.

1886 рік. На одному з блоків конструкції даху є напис цього року, очевидно, її зробили в ході реконструкції куполів.

1920-ті роки. Замість гонту (автентичного покрівельного матеріалу) дах покривають бляхою.

1961 рік. За Радянської влади церква була закрита і поступово прийшла в занепад.

1982 — 1983 роки. Церква була серйозно пошкоджена і розграбована. Була розбита кам'яна підлога і престол, пошкоджено стіни, двері, інтер'єр, понівечено іконостас.

1989 рік. Храм повернули вірянам. На пожертви  храм був відремонтований як всередині, так і зовні. У цей період в церкві були замуровані все бійниці.

Кінець 1990-х років. На честь 400-річного ювілею храму в церкві були проведені значні реставраційні роботи.

2003 год. Під час проведення земляних робіт були виявлені численні поховання періоду XVI століття. Ймовірно це були останки загиблих захисників монастиря (кістки та черепи носили сліди каліцтв). Тоді ж з північного боку церкви був виявлений фундамент невідомої споруди, можливо стародавнього храму.

Наші дні. На півдні, сході та частково на півночі території монастиря збереглися фундаменти стін, якими в 1480 році були оточені монастирські будівлі. Рів монастиря зберігся частково, він відносно добре помітний з північно-східного боку комплексу. Оборонна церква 1600 року збереглася добре, відреставрована.

Джерела:

zamki-kreposti.com.ua

risu.org.ua

fototerra.ru