Спадщина. Збараж. Латинська церква св. Антонія та монастир бернардинців. Експедиція 2018 року.

Тип споруди: оборонний монастир, який входив в систему міських фортифікацій Збаража.

Так само відомий як: Бернардинський монастир в Збаражі та Римо-католицька церква святого Антонія.

Перший етап будівництва: 1627 рік.

Останній етап будівництва: кінець 18 століття.

Історичне сповідання: римо-католицтво.

Сучасна приналежність: Римсько-католицька церква, орден бернардинів.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Через деякий час після руйнування Старого Збаража (знищений татарськими військами в 1598 році) на новому місці, що знаходиться в 3 кілометрах східніше колишнього, починається будівництво міста, яке називалось, так само як і його попередник — Збараж.

1627 рік. Одночасно з початком будівництва Нового замку в Збаражі був заснований оборонний монастир, розташований в низині річки Гнєзно. Його територія, забудована переважно дерев'яними будівлями, займала площу приблизно 2,15 гектара. Ймовірно в цьому ж році був побудований перший варіант кам'яного монастирського храму, якому судилося простояти близько 48 років. Монастир був оточений оборонними стінами, храм так само був пристосований до оборони. Монастирські укріплення посилювали міський оборонний периметр.

1631 рік. Після смерті Юрія Збаразького будівництво монастиря продовжив його спадкоємець Януш Вишневецький та його дружина.

1650-ті роки. Будівництво монастиря завершилося завдяки зусиллям Януша Вишневецького та його дружини.

1675 рік. Турецько-татарські війська захопили, розграбували та зруйнували місто. Монастир був спалений. Ймовірно в ході цього погрому було знищено старий храм 1627 року. Тоді вціліло всього двоє ченців-бернардинів. Після цього в руїнах монастир простояв близько 50 років.

1687 рік. Генеральний візитатор А. Пащинський зазначив, що монастир знаходиться в жахливому стані.

1723 рік. Храм реконструюють на кошти, виділені Юзефом Потоцьким, під владу якого Збараж перейшов в 1720-х роках.

1729 рік. Юзеф Потоцький продовжує фінансувати відновлення монастиря, на території якого з'явилися нові дерев'яні будівлі.

1731 рік. Почалася реконструкція церкви.

1745 рік. Виникла загроза завалу споруди старого храму. Ремонтно-відновлювальні роботи в церкві були зупинені.

1746 — 1755 роки. Монастир був ґрунтовно перебудований, після чого придбав сучасні риси. У цей період був побудований новий храм за проектом Йогана Ганца, архітектора з Сілезії. Комплекс монастиря, який становить собою ансамбль в стилі бароко, охоплюючи церкву, келії, дзвіницю і перебудовані оборонні стіни.

Храм:

Новий храм був більше за розмірами, ніж попередній. За структурою — тринефна базиліка з двома 3-ярусними вежами на фасаді. Бічні нефи перекриті хрестовими склепіннями на спарених підпружних арках, середній — напівциркульними склепіннями з розпалубками. До західної стіни примикають напівкруглі в плані хори. Головний фасад має характерну увігнуту конфігурацію за середнім нефом; його декор, стилізований під ренесансно-барокову архітектуру, з'явився під час реконструкції 1755 року, водночас перебудовані вежі, що втратили оборонні функції.

Келії:

Келії двоповерхові, примикають до храму з боку пресбітерія. Келії, утворюючи замкнутий з чотирьох сторін внутрішній дворик, тягнуться вздовж лівого нефа, з'єднуючись торцем з вежею фасаду. Внутрішнє планування — коридорне, з одностороннім розміщенням келій. Перекриття — напівциркульні склепіння з розпалубками. Кілька вікон північного фасаду оформлені сандриками та ліпленням в стилі рококо.

Надбрамна дзвіниця:

Дзвіниця (побудована в 1746 — 1755 роках) розташована на північ від храму, бічними фасадами примикала до оборонної стіни, яка оточувала територію монастиря. Прямокутна в плані, двоярусна. Нижній ярус служив в'їздом на територію монастиря, верхній розчленований пілястрами, прорізаний напівциркульними прорізами, по одному на коротких і по три — на довгих сторонах (нижня частина прорізів розтесана). Спорудження накрите високим двосхилим дахом, торці якого оформлені фронтонами.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Оборонні стіни:

Незабаром після 1755 році монастир був обнесений новою стіною, при будівництві якої використовувалися фрагменти та підстави древніх оборонних монастирських стін.

1788 рік. Храм постраждав від пожежі. Водночас вогонь не торкнувся дзвіниці, і тому вона збереглася до наших днів в чистих барокових формах.

1790 — 1795 роки. Відбулися деякі зміни в екстер'єрі та інтер'єрі церкви. Ці зміни були спрямовані на ліквідацію наслідків пожежі. Зокрема, в цей період (?) завершення веж і декор фасаду були перероблений в стилі ренесансу.

1820-і роки. Монастир реставрується.

Кінець 19 — початок 20 століття. До війни в монастирі зберігалася монастирська хроніка та інші архівні матеріали. З цими джерелами працював Генрик Сенкевич (1846 — 1916) в ході написання своїх знаменитих творів "Потоп", а так само "Вогнем і мечем".

2-а половина 19 — початок 20 століття. Ведуться роботи з відновлення споруд монастиря.

1970-ті роки. В ході реконструкції міської вулиці східну стіну монастиря перенесли вглиб монастирської території.

1945 — 1989 роки. Храм і келії використовуються не за призначенням. Комплекс монастиря, особливо його інтер'єр, продовжують занепадати.

1989 рік. Церкву і південне крило келій повернули чернечому ордену францисканців.

8 лютого 1994 року. Постановою кабінету Міністрів України в місті Збараж був створений Державний історико-архітектурний заповідник. У число найбільш значних пам'ятників заповідника увійшов і Храм Св. Антонія. У цей період на кошти церкви в монастирі проводяться ремонтно-відновлювальні роботи.

2010 рік. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження "Про підготовку та відзначення 800-річчя заснування м. Збаража Тернопільської області". В рамках цієї програми, зокрема, передбачалося провести роботи по ремонту і реставрації споруд монастирського комплексу — церкви, дзвіниці, фасадів келій і зовнішніх стін монастиря. Так само проект передбачав доброустрій прилеглої до монастиря території та роботи по ремонту (або створення?) системи водовідведення.

Наші дні.

Монастирські споруди відносно добре збереглися, частково відреставровані. Однак споруди початкового (оборонного) комплексу практично повністю втрачені. Нинішні споруди комплексу — результат пізніших перебудов монастиря.

погляд з небес

Погляд на останок

Джерела:

zamki-kreposti.com.ua

youtu.be