Спадщина. Вишка. Михайлівська церква. 1700. Експедиція 2015 року.

Михайлівська церква — пам'ятка архітектури, яка має національне значення. Розташовується у селі Вишка, яке знаходиться у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Охоронний номер — 189.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

До виникнення Михайлівської церкви, у селі Вишка було два храми, проте вони були знищені. Точна дата побудови Михайлівської церкви до сих пір не відома. Міститься інформація про різні періоди її виникнення: вона може бути створена у 17 столітті, у 1700 році чи у другій половині 18 століття. Майстри, які брали участь у її будівництві, також були зайняті при будівництві храму в селі Сухому, який був зведений на декілька років пізніше. Існують думки, що церква у селі Вишка могла слугувати для них прикладом при будівництві. 

У 1924 році один із церковних дзвонів був відлитий Ф. Еґрі. У 1991 році відбулось перекриття даху новим гонтом. У 1995–1996 роках інтер'єр оббили фанерою та розмалювали. Участь у цьому брали майстри Ілля Приймич та Василь Павліщук. У кінці 20 століття покриття даху церкви замінили бляхою і це зруйнувало її первинний вигляд. Церковні двері також були замінені. Церковником Михайлівського храму з початку 21 століття є Михайло Митро. В наш час про стан церкви піклуються парафіяни.

Міхайлівська церква, збудована у проміжку часу від близько 1700 року до середини XVIII століття. Збудована майстрами, які зрубали церкву у с. Сухим трьома роками пізніше. У другій половині XVIII століття шатровий верх над бабинцем замінений більш високою каркасної дзвіницею. Дерев'яна, тризрубна, триверха. Побудована з ялинових брусів на кам'яному фундаменті. Зруби нахилені всередину. Близький до квадрату центральний зруб ширший від інших зрубів. Всі три обсяги церкви перекриті шатровими верхами з двома заломами, прикрашеними маківками. Над бабинцем влаштовані емпорії, а надбудований пізніше верхній каркасний ярус, який служить дзвіницею, має по всьому периметру четверика приховану аркаду голосників. Спорудження оперізує піддащя на випусках вінців зрубу. Намети, піддащя і стіни над опасання (були) покриті гонтом. На стінах гонт викладений «ялинкою». У спорудженні збереглися зразки декоративно-прикладного мистецтва, що датуються 1700 роком.
Пам'ятка відноситься до бойківської архітектурної школі [Пам'ятники містобудування і архітектури УРСР. — К .: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 173].

Цитата з Поп І.І., Поп Д.І. У горах та долинах Закарпаття. — М.: Мистецтво, 1971 р., с. 19 — 20

У цій долині на схилах гірського хребта розташоване село Вишка. У центрі його стоїть мальовничий триверхий бойківський Михайлівський храм, збудований у другій половині XVIII століття. Судячи з його архітектурних форм, він був зведений тими ж майстрами, що й храм у Сухому, або, принаймні, останній був для них зразком. Такі повторення чи запозичення цілком природні в народному зодчестві, оскільки форми його завжди перебувають під суворим критичним поглядом колективу, який насилу приймає будь-які ухилення від прийнятих норм. Але, незважаючи на всю простоту конструкції, народні зодчі в кожну нову споруду прагнули внести щось особливе, тому ми не знайдемо на Бойківщині, як і в Карпатах взагалі, двох абсолютно однакових дерев'яних пам'яток…

…Особливу ошатність Михайлівської церкви у Вишці надає обшивка стін та даху гонтом різного фасону. Укладання його на стінах «ялинкою» створює таке густе і багате мереживо, що будівельнику немає необхідності прикрашати окремі деталі споруди різьбленням, вона все одно губилася б у сріблястому трепеті гонта.
Багатоступінчасті верхи бойківських церков усередині не перекриті, але освітлені тільки в нижньому ярусі, і тому, якщо подивитися знизу вгору, то вони здаються бездонними.
Сонячне проміння, що проникає в неї через невеликі прорізи вікон, грають на золоті іконостасу, раптово вихоплюючи з напівтемряви лики святих, ще більше підкреслюючи тіні в бабинці, надаючи інтер'єру храму якусь особливу таємничість.

Ось що пише Сирохман М. у «Церкві України Закарпаття» – Лев.: 2000, с. 111 – 112.

Церква св. арх. Михайла. Близько 1700 року, XVIII століття. (УПЦ)
Закарпатські бойківські церкви стоять переважно у селах закарпатської Лемківщини (у верхів'ї річки Уж). Ці стародавні та красиві споруди мають три багатоступінчасті завершення над трьома зрубами, але в основному західний верх над притвором є найвищим і має вежоподібні риси. Очевидно, у цих церквах бачимо перехід від бойківського стилю до лемківського, з його високою бароковою вежею над притвором. Таким чином, у селах верхньої течії Ужа збереглося кілька унікальних дерев'яних церков, які утворюють своєрідну підгрупу бойківських церков, а також засвідчують народження нового стилю…

Декілька фото від Юрій Крилівець

Фото яке у себе в фейсбуці розмістив Вадим Логвін

Розповідають, що перша церква стояла на пагорбі РОЗТОЦЬКЕ Верхнє, але згоріла, а хрест нібито перекинуло на Михайлівський пагорб, де поставили другу церкву, яка також згоріла. Сучасну церкву розмірами 5,1:15,7 м спорудили з ялових брусів на цвинтарі. Спочатку споруда була класичною бойківської форми, тобто над західним зрубом теж був ступінчастий шатровий верх, а центральний — найвищий. У другій половині XVIII століття шатровий верх над притвором замінено каркасною дзвіницею, вищою за центральний верх. По периметру дзвіниці йде зачинена аркада голосниць. Зруби мають нахил усередину, що надає невеликій споруді монументальності. Вікна церкви мають стародавню систему захисту від негоди – бічні, фігурно вирізані дощечки, що підтримують літній гонтовий козирок. Стіни вище опасіння вкриті гонтом, викладеним «ялинкою». У церкві є цікаві зразки декоративно-прикладного мистецтва. У вежі — три дзвони. Середній з них відлитий Ф. Еґрі у 1924 pоці, а малий має напис «РОКА БОЖА АПЕ (167...)».
У 1991 році дахи перекрили новим гонтом. У 1995 — 1996 інтер'єр оббили фанерою, його розмалювали Василь Павлищук та Ілля Прійміч.

декілька старих фото

1971. Піп І.І., Піп Д.І. У горах та долинах Закарпаття.

1976. Макушенко П. І. Народна дерев'яна архітектура Закарпаття

1985. Пам'ятники містобудування та архітектури УРСР

1996. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.

кінець ХХ — початок ХХІ століття

Джерела:

uk.wikipedia.org

pslava.info

otdyhaem.com.ua

www.karpatinfo.net.ua

karpaty3d.com

www.derev.org.ua

oko.kiev.ua

sightseen.turistua.com
нажаль, насьогодні, деяки з посилант вже не актуальні =(...